Історії з життя
Було травневе надвечір’я. Набережна в місті. Сонце поволі спустилось до обрію. Його останні промені золотять дрібні хвильки на поверхні ріки. То там, то тут на мерехтливій воді видніються
Софійці ніколи не приходило в голову, що в її день народження тато з мамою святкують ще й дату свого одруження. А ось коли підросла, відшукала на дні старого
Важкі то були роки. Безробіття, бідність, безгрошів’я… Петруки повернулися з Камчатки, де працювали після університету. Добре, що зуміли обміняти двокімнатну квартиру на таку ж оселю у місті неподалік
Я насмілилась і надіслала йому sms: «Добрий ранок!» Через п’ять хвилин пролунав дзвінок і жіночий голос у слухавці привітно повідомив, що чоловік пішов на роботу. Найбільше на світі
У селі вже всі звикли, що в суботу рано-вранці баба Манька починає мести подвір’я. Знали: чекає дорогих гостей. Проживши весь вік саміткою, на старості доля подарувала людей, які
– Привіт, любий, – виходячи з кухні і витираючи вологі руки об рушник, що висить на плечі, промовила Альбіна. – Привіт, привіт, – з посмішкою дивлячись на дружину,
Маленький хлопчик запитав маму: “Чому ти плaчеш?” – “Тому, що я жінка!” – “Я не розумію!”, розповідає Сім’я і дім. Мама обійняла його і сказала “Ти не зрозумієш
«Ви ж так довго не їхали…». Ольга молила Бога про одне: повернути до життя її єдину доньку, її кpoвиночку. Та Іринка згасала, мов свічка. Лікарі безпорадно розводили руками.