Історії з життя
Скільки себе пам’ятаю, дід Степан був безногий. Казали: з фронту повернувся такий. Ми, гурт вуличної дітвори, з нещадною дитячою цікавістю спостерігали, як справно пересувається дід Музика з допомогою
Віднедавна Дмитро щоранку бачив їх на зупинці маршрутки. Хлоп’я років шести тулилося до тендітної жінки, а вона обіймала дитину й затуляла від вітру і світу. Спершу чоловік звернув
Закінчувалися армійські табори, де півроку служили геологи-п’ятикурсники. Серед них був і Василь. Він не міг дочекатися, коли знову приїде до Львова на навчання. Адже з Оксаною вирішили: як
Запали мені в душу такі рядки: «Коли людині не пощастить, то всі зусилля зарадити собі марні. А оті високі слова, що за щастя треба боротись, здаються такими зайвими…»
Коли Ігорева мама довідалася, що від нього завагітніла Григоркова Любця — відразу спровадила сина до армії. Бо ж молодий іще зовсім. Куди йому одружуватися? Навіщо зав’язувати хлопцеві світ
Ользі Степанівні здавалося, що життя втратило сенс. Не уявляла, що вже не поспішатиме вранці на роботу, не плануватиме справ, не зустрічатиметься з клієнтами, не розв’язуватиме нескінченних виробничих проблем.
Місяць жовтим оком зазирав у вікно маленької кімнати. Руслана не спала, хоча було вже далеко за північ. У дитячих ліжечках солодко посапували її малі діти – син та
Через гучномовець автовокзалу оголосили про посадку на автобус, а водія все не було. Пасажири дратувалися. Хтось намагався першим пропхатися до дверей і його шпетили на всі заставки, хтось
“З Ольгою ми познайомилися на вступних іспитах. Дуже швидко ми зрозуміли, що у нас багато спільного. Почалася наша дружба. Ми довіряли одна одній всі секрети і одного разу
Крислатий горіх надривно скрипів від поривів вітру, а під його кроною намагалися заховатися молоді абрикоси та кущ бузку. Неподалік, торкаючи верхівки кукурудзи й соняшників, поважно хитала вітами груша.