Історії з життя
– Тітко Стефко, бачу у вас вчора були гості, – привіталася я з сусідкою, яка якраз виносила сміття. – Так, сестра приїздила… Слухай, тобі курки не треба? Вона
Скільки років вже живемо у шлюбі, а мене досі дивують батьки дружини. Кілька років тому теща та тесть подарували нам свою дачу, сказавши, що вона їм не потрібна.
Ми одружилися два роки тому, і я й досі щаслива, жодного разу не пошкодувала. І чоловік мій прекрасна і дуже уважна людина. Як би я хотіла зберегти ці
Сестру до себе я забрала більше року тому. Ото, як у новинах почали про скупчення техніки показувати, так я їй в ультимативній формі і сказала – їдь сюди
— Ніночко, ти повертайся уже, – знову чую голос свекрухи у трубці, – ну чому ти дмешся? він у тебе вже й вибачення просив. Ну помилився, ну з
Торік ми домовились, що рідня чоловіки приїде до нас у місто на Різдвяні свята. Готувалась я заздалегідь. Цілий день пораюсь на кухні. Стараюсь, готую для дорогих гостей. Не
Коли донька приїхала з сім’єю до мене, аби побути деякий час, то мови про те. як ми вестимо бюджет не було. Вони мали побути деякий час і повернутись
— Маринко. – телефонує свекруха. – Ми цьогоріч приїдемо трішки раніше, десь шостого числа. Ти там кімнату нам підготуй. А Наташа з дітьми як завше приїдуть. тільки ось
Я жила із сином у своєму будинку. Невеликий дім під Києвом. Добре у нас, тихо, зелено. Можна хоч город, хоч курей розводити, якщо є бажання. А пройдеш трохи
Я сама запропонувала сину з невісткою до мене в село зі столиці перебратись. Хоч і мають вони там квартиру, але дітки маленькі, а всі оці сирени і перепетії,