fbpx
Економія моєї матері руйнує мені життя. Моя мама не просто скупа, а вона називає це «економна» і тішиться цим, ніби найбільшим своїм здобутком і зобов’язує нас робити так само
Якщо я, наприклад, купила щось, що вже не хочу носити, бо скільки можна один і той самий плащ носити, то вона мені докоряє: – Дивися, бо з такими
Я часто жаліюся, що мої двоє діток, то такий гам, що неможливо витримати. Але ці галасливі діти одного разу врятували мене від аферюг
Отже, був черговий день, коли діти зривали з хати дах, я вже до такого звикла, тому мало реагую, бо заспокоїти це неможливо. Так, я з тих мам, які
Ватага колядників не оминула і Ількової хати. Крізь розбиті шибки до хати долинало «Даруй літа щасливії сему дому господарю». Не було у Ілька щасливих літ, як і у його дітей, саме тому й пустує ця хата
О, і це не через страшне прокляття чи ворожбу, а все через чарку. Колядники не мають оминати жодної оселі, навіть, якщо там ніхто не живе, бо благу вістку
Я перетягла чоловіка за кордон, але вдячності від нього не побачила
Я за кордоном працюю вже рік, ледве виробила собі робочу візу і хто їздить, той знає, як це важко зробити. Вдома з чоловіком у нас не було все
Я не буду приїжджати, щоб не краяти собі серце і дитині. Ви, мамо, приїдете по гроші до мене другого числа, в парку будемо зустрічатися, щоб мій чоловік нас не бачив
– То ти таки не поїдеш додому? – Чого? – Та ж похорон, це ж твоя мама. – Треба було бути мамою при життя, без мене поховають… Подруга
Вона підійшла до мене легкою впевненою ходою. Дивилась прямо в очі говорила чітко навіть очей не ховаючи. А я дивлюсь, ніби й голос її чую, а ні слова зрозуміти не можу зі сказаного
Нещодавно до мене підійшла сусідка: «Ольга, ми вже півроку з вашим чоловіком разом. Майте гордість, віддайте його! Я як укопана дивлюся і мовчки слухаю її безладне марення. Прийшла
Рік з того часу минув. Уже й донька Степанівни на маму за її учинок необачний сердитись перестала, як поїхали вони паломниками до монастиря. І треба ж таке, автобус спинився коло якогось села і все тут – не їде. Посиділи люди трохи почекали евакуатора, а потім вирішили пошукати місцевий магазинчик. Їсти усім хотілось, та й вода скінчилась. Напевне, якби знали чим скінчиться і не виходили б
— Ще нікого просто так не залишили у нашому селі лежати. І мене, як час прийде на той світ спровадять, а так, хоч гріх який спишеться, – говорила
Правда виявилась настільки гіркою і несподіваною, що не сила було й повірити. Від рідної мами я цього точно не могла очікувати
Цього року я відзначила своє тридцятиліття. Свято вийшло сумне, тому що до своїх тридцяти років я так і не маю ні чоловіка, ні дитини. Я навіть живу з
Цьому діалогу 15 років! 15 років я маю нервуватися, що кури не сидять на своїй загороді, а ходять в кожен куток і всюди за собою лишають сліди. Далі те все несеться в хату за дітьми і далі моїми руками прибирається. Свекруха робить вигляд, що нічого страшного не сталося, але я просто вже не витримую
– Та скільки ті кури будуть лазити по оборі? Куди не стань – всюди послід! – А ти очей не маєш? Дивися куди йдеш! Яйце швиденько їж і
Коли з комина повалив чорний дим, Роман зрозумів, що то в сусідки не папу обирають, а діється щось дивне
Коли з комина повалив чорний дим, Роман зрозумів, що то в сусідки не папу обирають, а діється щось дивне. Мало, що може бути, а його хата сусідня, тому

You cannot copy content of this page