Історії з життя
Спочатку така пропозиція викликала у мене обурення. То й що, що мені сорок вісім, хіба я не маю шансу вийти заміж не з такої причини? Але, коли прийшла
Видати заміж Оленку було надзвичайно важко. А час уже давно настав! Її годинник не просто цокав, він шалено крутив стрілками, кривлявся намальованими цифрами, зітхав і охав, як Оленчина
– Доню, ви з Тарасом дітей взагалі плануєте? – запитала в Олени мама, коли та вкотре приїхала з чоловіком відвідати батьків у село, і вони вдвох з донькою
«Як ти можеш бути щасливою? В тебе є совість?», – свекруха кипіла від праведного, як вона думала, гніву, адже лише рік минув за Борисом, а я вже заміж
З того дня минуло багато років і я спитала її, чому вона так вчинила, адже я їй була чужа, мало знайома, не рідна. А вона так на мене
Я познайомилася з Єгором на виставці сучасного мистецтва — зовсім випадково, серед натовпу людей, які робили вигляд, що розуміють сенс полотен із кольоровими плямами. Я стояла перед картиною,
Оля поспішно складала продукти з каси в сумку, готуючись тягнути її кілька зупинок. Можна було б купити ближче до дому, але там дорожче. Вона донесе, нічого страшного, зате
Я стою на кухні, готуючи вечерю, коли чую, як відчиняються двері. Мій чоловік, Андрій, заходить, втомлений після довгого дня. “Ти їстимеш? Чи у батьків уже поїв?” — питаю
По тому, як гупнули двері і почулося невдоволене бурмотіння, я зрозуміла, що донька прийшла без настрою. Проте, коли вона стала на порозі, то я очі витріщила від здивування.
Я сиділа за кухонним столом, коли Максим, мій чоловік, кинув фразу, від якої я мало не впустила чашку. Чай вихлюпнувся на нову скатертину, залишивши темну пляму, яка, здається,