Історії з життя
Що є інше життя, я почала розуміти, коли почала їздити на заробітки і бачити, як живуть люди. І почала розуміти, що моя мати своїми ж руками зруйнувала наше
Моя колежанка Евеліна вже з місяць після свого розлучення ходила, як у воду опущена. Вона прийшла до нас у редакцію зразу ж після університету, вже була заміжньою, тож
Усе моїй невістці було і мало і трішки. Така вже людина, що як мала шматок, то плакала, що не має всього. Я все життя із нею спілкувалась натягнуто,
– А все ти, Оксано, винна! Все тобі дівчата були не такі! Та ноги має не такі, та фігуру, та з села і хоче його квартиру, а та
А почалося все сім років тому, як привів Іванко Галю до мене знайомитися. Ну, жінка приємна, не красуня, але й мій Іванко теж не красень, то хай собі
І я вирішила, що на свою останню зарплату куплю собі щось справді цінне, таке про що мріяла все життя. Це я вже загнула, бо на мрію всього мого
Поїхала я на заробітки у дуже зрілому віці, бо добре бачила, що родині сина допомога просто необхідна. Та й хто, як не мама дитині, хай і дорослій підсобить?
Я з тих жінок, що будуть поступатися і будуть мовчати, лиш би дитині було добре. Коли син привів в дім Зоряну, то я зробила вигляд, що вона мені
– Чоловіки приходять і йдуть, а сім’я – то навіки і мені шкода, що ти нас проміняла на задубілі шкарпетки. Все почалося з моменту нашого з Ярославом весілля,
– Тому вже досить тут жити і живи бозна-де, але не тут. З мене досить! Можу я в своїй сімдесят вісім років хоч на мить побути в спокої?