У мене є багата тітка. Вся рідня їй заздрить: вона не працює, всі її капризи оплачує чоловік, у них навіть домогосподарка є. А, між іншим, заміж вона вийшла за бідного інженера, сама його «зробила»: прикидалася, що бідна-нещасна, по дому нічого не встигає, два рази сиділа в декреті з дітьми до трьох років, і за цей час стимулювала чоловіка на превеликий заробіток. Він багато чого досяг вже за 18 років спільного життя: відкрив свою фірму, розкрутився і ось у них вже є свій заміський будинок і дві машини!
Загалом, у мене теж була така мрія: вийти заміж обов’язково по любові і так само «зробити» чоловіка. Заміж-то я вийшла: він працює електриком, причому високого розряду, і в хорошій фірмі. Але! Нічого змінювати не хоче: працює на дядю з ранку до вечора, з/п висока, але все одно не те. Я хотіла так само, як у тітки: прикидатися нещасною жінкою, що втомилася від господарства, особливо до народження дитини. Сама я працюю продавцем косметики однієї відомої фірми, графік вільний, та й сама професія не цікава, але кажу чоловікові, що дуже зайнята.
Ось, заради його стимулу я почала діяти як моя тітка. Він приходить з роботи: вдома часто бував безлад, вечеря не приготовлена, або ще тільки на стадії готування, в мийці гора посуду. На питання: «Що ти сьогодні робила?», Я кажу, що багато клієнтів, бігала по місту і просто не встигаю все зробити. Хоча, по суті – я можу і біля комп’ютера сидіти і все просувати, але мені ж потрібна легенда для чоловіка! Я йому кажу: «Давай, сходи до начальника, нехай він тобі хорошу посаду дасть, або поміняй роботу на таку, щоб більше платили, або відкрий свою фірму. Тоді я повністю буду займатися домом, кину роботу і понадаровую тобі дітей!». Але він мені сказав, що і багатодітні матері справляються зі своїми обов’язками, а я просто ледащо.
Замість того, щоб змінити роботу і щось змінити в нашому житті, він придумав як мене перевиховати. Приходить додому о пів на сьому вечора, приймає душ, потім йде на кухню мити посуд, ставить вечерю (з напівфабрикатів), дістає пилосос, ганчірочку і за годину справляється з усіма справами. Я спочатку навмисне падала в крісло, вдаючи, що намоталася сьогодні, навіть ходити важко. Але чоловік все робить мовчки і навіть мені ні в чому не дорікає. Чесно кажучи, вже стало соромно прикидатися. Я знаю, що він сильно втомлюється, але мені здається – здайся я хоч раз, і у мене не вийде зробити з нього бізнесмена. Якось він дивно перенаправив свої сили – йому б працювати, а він вирішив стати вечірньою домогосподаркою. А чи потрібна я тепер йому? Боюся, він так про розлучення заговорить.
Хотілося б дізнатися вашу думку – що я роблю не так? Ставати матір’ю поки страшно: заробітку чоловіка нам на двох вистачає, а на трьох вже точно ні, і напевно чоловік так і не захоче нічого міняти в своїй роботі. Адже якось вміють жінки крутити чоловіком так, щоб з солдата вийшов генерал. А я боюся дострибатися і взагалі зруйнувати нашу сім’ю. Як мені діяти?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
