fbpx

Чоловік зі мною розмовляти наміру не має, як і син. Обоє на мене дуже ображені і кажуть, що мій учинок їх прикро вразив. Мовляв, такого вони, навіть від мене не очікували. Не розуміють, як то я могла проміняти добробут родини на чужу для себе людину. А я вважаю, що вчинила вірно, ось послухайте, як було діло

Чоловік зі мною розмовляти наміру не має, як і син. Обоє на мене дуже ображені і кажуть, що мій учинок їх прикро вразив. Мовляв, такого вони, навіть від мене не очікували. Не розуміють, як то я могла проміняти добробут родини на чужу для себе людину. А я вважаю, що вчинила вірно, ось послухайте, як було діло.

Усе своє свідоме життя я бачила чорну несправедливість. Пам’ятаю, як дитиною дивувала тому, що батьки купували мені гарний одяг, що хвалили мене і голубили, а от Ніна – сестра моя, не отримувала і сотої долі того, що мала я.

Я завжди була близькою із сестрою і її прикрощі і жалі були й моїми. Бабуся і дідусь дарують мені що, а я на двох ділю, та тим лиш гірш робила, бо Ніна мала на горіхи, адже старші були впевнені в тому, що я не з доброї волі їй те віддавала.

Я спочатку запитувала у матері, чому все так несправедливо, але з часом зрозуміла, що вони й самі не знають у чому вина сестри моєї. Для них я була і квіткою і сонцем і зіркою, а от для Ніни не було ні краплі любові, жодного доброго слова, лиш одні закиди і нарікання.

Уже коли я виросла, то мені розповіли правду. Виявилось, що Ніна ніколи не була донькою моїх тата і мами і з’явилась у їхній сім’ї в момент особливої зневіри в тому, що вони зможуть мати власних нащадків. Три роки вона була у них на першому місці, лялечкою і порятунком від усіх печалей, а потім з’явилась я.

Звісно, Ніна все знала, але продовжувала горнутись до батьків, хоч ті й не відповідали взаємністю. Коли Ніна виходила заміж, вони сказали, що не приїдуть, адже у них якісь справи. Насправді, обоє не вважали за потрібне ні допомагати, ні бути присутніми на святі. Я там була одна від усієї нашої сім’ї.

Коли ж не стало бабусі нашої, то її квартиру віддали мені. Про те, що є ще й Ніна, ніхто, навіть не згадав, хоч вони із чоловіком жили у гуртожитку і вже тоді мали двох діток.

Ми з Ніною завжди були близькими і з роками наш зв’язок лиш міцнішав. Вона охрестила мого сина і саме вона біла мені підтримкою протягом усього нашого життя. Саме тому, коли не стало моїх тата, а потім і мами, я й віддала їхню квартиру сестрі, хоч на той момент уже була її повноправною власницею.

Так, у мене є син, він одружується скоро і молода родина розраховувала на ту квартиру. Так, мій чоловік коли почув, що я зробила, аж голос втратив, так горланив, але мені то не головне. Сестра моя нарешті переїхала із гуртожитку у власну квартиру, нарешті, хоч щось хороше вона має від нашої сім’ї.

От ви б на моєму місці змогли б спати спокійно і дивитись в очі сестрі якби не вчинили так, як я? Скажіть, хіба я не вірно розсудила?

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page