fbpx
Історії з життя
Чоловікові нічого не сказала, вирішила сама поговорити зі своєю дитиною. Коли, я запитала, навіщо їй потрібні були гроші, дочка відповіла, що це не моє діло. Пояснила, що вона доросла людина і має свої потреби, а так, як я їй грошей не пропонувала, то вона сама брала і навіть не вважає це чимось поганим, адже я її мама

Найбільше щастя кожної жінки – це її діти. Але іноді бувають такі ситуації, що саме вони стають основною причиною недоспаних ночей і сивого волосся.

Ми з чоловіком живемо вже досить довго, у нас двоє дітей: старша донька Даша і молодший син Льоня. Доньці вже 25 років, але вона зі школи була у нас непростою дитиною. Постійно потрапляла в якісь неприємності. Після закінчення школи дівчинка поступила в ПТУ і виїхала в інше місто вчитися. Тут я дізналася, що матиму ще одне дитя, і у нас з’явився маленький клубочок щастя. На той час дочка вже жила у громадянському шлюбі.

Ми з чоловіком раділи за неї. Так як вони жили на орендованій квартирі, ми продали нашу трикімнатну квартиру. І купили собі двокімнатну, а їм однокімнатну. Даша з цивільним чоловіком прожила чотири роки, одружитися вони не поспішали, та й ніхто не наполягав. Через деякий час дочка повернулася жити до нас. Квартиру вона продала, щоб віддати борги за цивільного чоловіка. А він утік. У такій ситуації вона змушена була переїхати до нас.

Дочка не шукала роботу і навіть не намагалася працювати. За той час, який вона не жила з нами ми з чоловіком й забули, яка вона насправді. Ми з чоловіком тягнули сім’ю, як могли. Але однієї зарплати на чотирьох не вистачало. Тоді я почала помічати, що у мене пропадають гроші. Мені соромно зізнатися, але це була моя рідна дитина.

Чоловікові нічого не сказала, вирішила сама поговорити зі своєю дитиною. Коли, я запитала, навіщо їй потрібні були гроші, дочка відповіла, що це не моє діло. Пояснила, що вона доросла людина і має свої потреби, а так, як я їй грошей не пропонувала, то вона сама брала і навіть не вважає це чимось поганим, адже я її мама.

Так я і не домоглася від неї, навіщо вона так зробила. Як виявилося пізніше, вона зв’язалася з компанією колишніх однокласників і ночами пропадала в клубах, де веселилися досхочу. Дочка стала приходити додому під ранок, а потім майже до вечора відсиплялася. І так по колу.

Я сама собі багато разів задавала питання: як таке могло статися? Де я помилилась? Виховували ми її і прищеплювали цінності, а вийшло ось як. Наше життя перетворилося на казна що, нормально існувати нам заважала власна дочка. До того ж у нас ще й молодша дитина, про яку треба піклуватися.

Я думала, що гірше вже бути не може. Як же я помилялася. Дочка взяла кредит, а віддавати довелося нам.

Дочка не хоче змінювати свого способу життя. А якщо людина не хоче чогось, то їй ніхто допомогти і не зможе. Ми з нею говорили, благали влаштуватися на роботу, але нічні танці і веселощі їй більше до душі. Зараз ми стали зовсім чужими людьми. Перед сусідами соромно, що доросла дочка сидить на нашій шиї.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головне фото ілюстративне – pexels.com.

facebook