— Чи ти смішна, дитино, – сплеснувши долонями мовила мама, – господи. та якби ж то мені у твої роки такого хто запропонував. Ти поглянь на той список, та там усе життя по поличкам розкладене і розписане. Ніяких тобі сюрпризів неприємних і крутих поворотів, Живи. як по нотам. Навіть інфляцію він тобі врахував і все до дрібниць вписав. Дитино, будеш каятись. якщо ти на це не погодишся.
Мама завжди була поганим порадником у справах душевних. знаєте, є такі жінки, що готові і сліпого коня за собою тягнути і чемодан без ручки на плечі нести, аби лиш усі знали що ти заміжня.
Тато давно вже просік цю “тему”. І зраджує він і зарплатню мамі не віддає. і на роботу місяцями не ходить. та що він уже тільки не робив мій таточко, а його усе одно щоранку очікує чисто випрана і випрасувана сорочка, брюки зі стрілками і білі шкарпеточки. На столі незмінно смачна їжа а в домі порядок.
Так, мама моя все бачить, плаче ночами і жаліється на свого Славка подругам. Але спробуй скажи, аби вона його залишила, чи що поперек сказала. Мати рідна, краще так не ризикувати, бо мама перетворюється на тигрицю і хай сама вона оце щойно на чому світ тата ганила, але будь-кому рота закриє, бо чоловік у неї найкращий і крапка.
Я ж росла і чула від мами одну молитву: “Аби тільки при парі, аби тільки у дівках не посивіла”. Мама гірко оплакувала новину про те, що моя однокласниця виходить заміж одразу після випускного:
— А ти й кавалера не маєш. ой, – голосила вона. Чує моє серце – посивієш ти у дівках.
Як мені виповнилось двадцять, то поїхала мама моя по церквам і монастирям службу замовляти, аби я вже скоріше заміж вийшла. Пару мені і у бабок якихось шукала і і в картах видивлялась. А я все ніяк не отримувала ні пропозиції, ні хоча б кавалера серйозного.
Як на те, познайомила мене подруга із Валерієм – своїм двоюрідним братом. Заздалегіть мене було попереджено про те, що хлопець він серйозний і наміри має такі ж.
— У нього справа своя і квартиру уже має. Всього досяг своїм розумом і наполегливістю. От тільки жінку собі знайти не може. Ой, претендентки на те звання є, але в нього особливі вимоги.
Ну, може б я і не пішла на ту зустріч, але вже дуже хотілось мені маму порадувати хоча б тим, що я гарно вбралась і вийшла з дому на побачення.
Валерій виявився напрочуд симпатичним і приємним молодим чоловіком. Ми зустрілись у затишному закладі у вікна яких я раніше з заздрістю поглядала. Еспрессо за сто гривень, для мене все ж перебір.
Ми познайомились, хоча ні. стійке враження. що ми знали одне одного уже ціле життя. Ми зустрічались уже три місяці, як Валерій перейшов до основного:
— Галино, – мовив він так, ніби ось зараз зробить пропозицію, – Ми з тобою люди сучасні, але в мене дещо старомодний погляд на сім’ю і життя узагалі. Хочу, аби ти прочитала ось цей список і дала мені відповідь.
Уже вдома я поглянула, що то він мені вручив. Те що я здивувалась, то м’яко кажучи. На чотирьох аркушах А-4 було до дрібниць розписане майбутнє життя дружини Валерія. навіть імена дітей і ті були вказані. звісно. дозволялось обирати із восьми можливих, але все ж.
дружина повинна була дивитись за собою, чоловік мав те оплачувати. Крім того, майбутня дружина Валерія мала б постійно навчатись чомусь новому. Здобути другу вищу освіту. Працювати тільки у нього. Навіть поява дітей винагороджувалась як і кожен рік спільного життя. Відпустки спільні, відвідини батьків по одному разу на місяць. Усе, кожен нюанс життя враховано і відрегульовано.
То був шлюбний контракт, настільки деталізований і продуманий, що мені аж смішно стало. Навіть, шляхи виходу із ситуацій зі зрадою були описані.
Я не знала як на таке реагувати і показала те мамі. Вона ж прочитавши аж руками сплеснула. От тільки не від подиву. а від щастя. Для неї усе що там було написано не було ані дивним, ані надприродним. навпаки, вона говорить, що от тільки так і буде мені щастя в житті. адже ніякий неприємних сюрпризів попереду.
Подругам я того розповісти не можу, адже ті не правильно відреагують. Вони заміжні по десятку років. дві уже розлучені і до чоловіків і шлюбу у них негативне відношення.
З одного боку, ніби як у словах мами є сенс, все ж стабільність, то добре. А з іншого – а що якщо мамі аби лиш я заміж вийшла?
Як же мені бути?
Головна картинка ілюстративна.
Наш канал на Youtube
