1 квітня традиційно вважається днем сміху. Виявляється, сміх має важливе значення для еволюції і навіть виживання людини як біологічного виду. “Із точки зору біології, сміх виконує сигнальну функцію. І, як це не парадоксально, він виник як реакція на загpозу, – розповідає виданню “Експрес-Онлайн” Микола Макарчук, професор, завідувач кафедри фізіології людини та тварини ННЦ “Інститут біології та медицини”.
– Дивіться: мозок сприймає будь-яку зовнішню ситуацію як загрозу, проте якщо насправді загрози нема, мозок замість команди напружити одні м’язи дає команду іншим. Виникає посмішка, сміх. Вже у первісних людей сміх був дуже важливим сигналом, що загрози нема”.
Крім того, вчений розповів, в який ділянках мозку виникає сміх. Це – мигдалеподібне тіло, префронтальна кора, гіпокамп. “Саме ці ділянки мозку беруть участь у створенні емоцій та обробці інформації. Мигдалеподібне тіло відповідає за реакції і сигнали. Вся інформація спочатку проходить саме через цю структуру, яка визначає полюсність даних – “плюс” чи “мінус”. Найпершою обробляється загрозлива інформація, тому саме у мигдалепобіному тілі виникає така емоція, як страх. А коли інофрмація декодується, як безпечна, подається сигнал до розслаблення – посмішки, сміху.
Ідемо далі. Префронтальна кора керує нашими планами, перспективами, відповідає за стратегію поведінки. Там живе “свідоме Я” людини. Це, так би мовити, другий щабель контролю навколишньої ситуації після мигдалеподібного тіла, де формуються емоції та поведінка. Гіпокамп – це структура, що відповідає за досвід. Тобто, стикаючись із певною ситуацією, він миттєво аналізує дані і перевіряє, чи людина вже таке переживала. І якщо гіпокапм засвідчує: дані безпечні чи “смішні” – людина сміється.
Читайте також: Стокгольмський арбітраж порушив баланс: “Нафтогаз” влучно потролив “Газпром” в День дурня
Ще одна структура, яка дає нам можливість сміятися, – поясна звивина мозку. Вона також “запам’ятовує” наш досвід. Якщо, скажімо, ми порізали палець, поясна звивина активується. І наступного разу, коли при нас хтось ріже палець, наша звивина також активується. Цим, до речі, пояснюється феномен “зараження сміхом” – коли хтось сміється, ми також починаємо сміятися. У будь-якому випадку, сміх – це сигнал про задоволення. Навіть якщо людина змушує себе посміхатися чи сміятися, чи навіть коли лише припіднімає кутики губ, це сприяє виробленню серотоніну та ендорфіну – речовин, які посилюють відчуття щастя, задоволення життям. І, до речі, активують імунну систему.
