Десять років шлюбу пройшли нормально і без жодних тобі нарікань. Я вже грішним ділом, повірила у те, що я таки жінка щаслива, а тут на тобі. І чому? На порожньому місці усе зчинилось же.
До лютого мама чоловіка цікавилася нашим життям лише з пристойності. У неї своє життя було цілком насиченим і цікавим, тому багато важливих моментів становлення наших стосунків пройшли повз неї.
Коли ми розписались, вона зі своїм чоловіком поїхала на море, надіславши звідти повідомлення із привітанням. Коли з’явилась наша донька, бабуся була у санаторії і їй було не до нас.
Те саме з новосіллям, святами, підвищеннями і усіма важливими подіями. Свекруха відзначалася для галочки, не виявляючи особливого інтересу до нашого життя. У неї була робота, чоловіки, розваги, поїздки та відмовка, що вона все життя працювала заради на інших, тепер хоче пожити, як людина.
Мене така поведінка мами чоловіка влаштовувала повністю. Не привітала з чимось? Та й бог із нею, головне, що в наше життя не лізе.
От так ми десять років жили спокійно, займалися своїми справами, зі свекрухою спілкувалися лише телефоном, до нас у гості її було не заманити.
Але цього року все різко змінилося. Свекруха почала дзвонити синові, приїжджати до онуки, кликати в гості до себе, тобто робити все, що їй зовсім не властиве.
Чоловік, який через мамину байдужість таки переживав, з ентузіазмом почав спілкуватися з мамою, возити до неї онуку, їздив сам відвідував.
Я ж поки що осторонь спостерігала . Вона за кілька місяців дзвонила та кликала в гості частіше, ніж за всі попередні роки. До нас у гості свекруха теж зачастила. Начебто під пристойним приводом, що за нами скучила, а по факту – мене виховувати.
Ти до онуки приїхала? Ось із онукою і спілкуйся. Не треба по всій квартирі ходити і всюди давати цінні вказівки, що і як мені робити.
У якийсь момент у неї почалося “якщо мене невістка у себе бачити не хоче, то ви до мене приїжджайте, я скучила”. І чоловік їздив.
Донька не їздила, їй ця бабуся чужа, і до ладу тільки цього року бачити почав. А ось чоловік із неймовірним ентузіазмом почав відвідувати маму.
Ну, воно і зрозуміло, на нього звернули увагу! Усі вихідні, у будні після роботи – весь час чоловік проводив у мами.
Я взагалі не розуміла, що відбувається, поки мені сестра очі не розплющила.
– Ти не бачиш, що вона вас із чоловіком розвести намагається? А що, зручно: зараз вона вас розведе, син до неї переїде, можна буде за його зарплатню жити, адже сват на пенсію вийшов, зарплатні уже немає. Ще й квартиру можна поділити вашу.
І тут до мене дійшло – свекруха ж жалілась постійно на те, що коштів їй усе менше. А може й справді мама чоловіка вирішила врапт нагадати про те, що в неї сім’я є не тому що часи такі, а тому що жити на широку ногу за звичкою уже не виходить.
Як же мені тепер бути, адже чоловік мій уже й додому рідко з’являється, все у мами та у мами.
19,12,2022
Головна картинка ілюстративна.
