У мене вже була намічена дата весілля, як раптом я дізналася, що мій майбутній чоловік мав від мене одну величезну таємницю. Не знаю, на що саме розраховував він і його родина, але коли я дізналась правду, то вчинила так, як вчинила і не шкодую ні про що.
Про те, що у мого Ігоря є дитина я звичайно знала, але те що там не все гаразд дізналася тільки зараз. Причому, як я вже точно знаю, то на все життя.
Я звичайно любила Ігоря, але я просто не була готова взяти на себе таку відповідальність, до того ж ще абсолютно без будь-якої надії.
Мені лише двадцять вісім років, у мене ще все життя попереду. Я закінчила університет, маю диплом про вищу освіту. У мене є своя квартира та непогану роботу.
Мого рішення, навіть мама рідна не розуміє. За її словами, якщо я кохаю чоловіка, то усе інше значення не має. Мовляв, не очікувала вона від мене такого. Численна родина чоловіка теж вважає мій вчинок не гідним.
От мені цікаво, я що й справді не маю рації? Невже те, що я не можу зважитись на такий крок, важко зрозуміти?
07,11,2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел. Колаж.
