Довгоочікувана відпустка скінчилась зовсім не так, як мріяла Олеся. У своєму легесенькому, не по погоді, одягненому платтячку вона вже годину брела сама не відаючи куди. Ніби з повітря перед нічого не розуміючою дівчиною виринув дебелий юнак
Золоте листя шаруділо стиха під ногами. Вона ледве йшла, не помічаючи нікого, повністю занурена в свої думки … За матеріалами волинська газета
Знов і знов прокручував в своїй голові, як в кіно, останні події, які відбулися з нею, вона вважала себе дорослою, а в душі, як виявилося, була маленькою дівчинкою. Чи могла Олеся подумати, що її чекає такий кінець відпустки, відпустки, якої вона чекала так довго, не заради задоволення або чогось ще, а щоб побачити його, доторкнутися до нього відчути, як він її кохає. Як обіймає боязко, ніби боїться. що вона ось-ось розтане … Щоб подивитися йому в очі і з першого погляду прочитати думки … Як у страшному сні, його голос : “У мене є інша” …
Осінній вечір приховував сльози на очах. Ні, то не її сльози. То були сльози її душі, яка ось-ось ледь трималась в її тілі, після усього, що вона пережила
Засмучена дівчина, маленькими кроками брела, не думаючи куди … Просто, подалі від всіх, щоб побути наодинці зі своїми думками, щоб полегшити її бiль, її спустошення, її порожнечу. Вже завтра всі побачать її з посмішкою на обличчі, і сліз не буде.
Великі загрозливі сині хмари покривали небо, далеко за межами міста, вже чувся грім, час від часу, ніби мечем, небо було розкoлювало блискавкою. Золоте листя, кружляло навколо в дивному танці …
Ось кілька крапель впало на плаття Олесі … Ось ще і ще … З неба капало все більше і більше, немов змиваючи сльози цієї тендітної дівчини.
Неначе з повітря перед Олесею з’явився силует 25-річного хлопчини. Він пильно подивився в її засмучені очі і сказав: «Ви вся промокла і замерзла, давайте зігріємось горням запашного чаю» – і взяв її за руку.
Вона не знала тоді, що то був її ангел-охоронець, який більше не дозволить її душі плакати.
Ірина МІЩУК.
текстові зміни редакції intermarium.news
Головне фото firestock.ru
