fbpx
Суспільство
Доводи європейців. Чому в Європі не прийнято поступатися місцем у транспорті

Мене завжди забавляє, коли у відповідь на пост в дусі “Він не поступився бабусі / жінці / дитині місце в метро, ​​козел” коментатори відповідають “Жaх! В Європу хочемо, а місце не поступаємося!”

Тому що в Європі місцем не поступаються. Це типово радянська традиція.

Я не буду тут міркувати про те, що правильно, а що ні. У кожного своє поняття правильного. Я просто наведу аргументи європейців, які не поступаються місце в метро.

Отже, в Європі місцем не поступаються. Особисто перевіряла в таких великих містах: Берлін, Дрезден, Відень, Дублін, Севілья, Рим, і в ще парі менших міст.

– Чому тут не прийнято поступатися місцем у громадському транспорті більш слабким людям? – я задавала це питання моїм колегам, друзям.

– Тому що ніхто тут не хоче, щоб його вважали слабкою людиною. Якщо тобі поступилися місцем, значить, ти дуже вже погано виглядаєш. Це скоріше навіть образа, якщо б мені місцем поступилися, – з невеликою різницею в формулюванні, але цю відповідь я чула в усіх містах, де питала.

Бабусі в Берліні, Дрездені, Відні та Дубліні їздять на велосипедах за покупками, бігають вранці, вечорами і вночі, займаються на турніках, а хто не може, той ходить, розмахуючи двома пляшками води або з Трекінговими палками. У громадському транспорті вони стоять і голосно обговорюють забавні історії з життя. Діти в трамваях повзають по підлозі, облизують поручні, возять носами по вікнах. Дівчата взагалі не завжди зовні відрізняються від хлопців, і не пропустять вільного місця, але самі нависати над пасажирами в дусі “Не хочеш мені поступитися” не будуть.

Це тільки в Україні я бачила таку величезну кількість людей, яким приємно, що їм поступилися місцем. Це мене насторожує. Для мене це означає, що люди дуже втомлюються на роботі. Ведуть неправильний спосіб життя. Мало сплять. Погано їдять. У них щось дуже погане сталося в житті.

І це насторожує гіпотетичного європейця, не знайомого з нашою традицією поступатися всім, хто теоретично слабкіший. Для гіпотетичної літній європейки наша спроба поступитися їй місце означатиме, що їй терміново треба до лікаря, або що в цій країні дуже багато хвoрих людей, і вона автоматично до них зарахована.

А що роблять в Європі ті, хто дійсно хвoрий, звільнений, дуже втомився, несе трьох дітей на плечах, тягне тачанку з ринку? Вони звертаються до когось з сидячих пасажирів з проханням поступитися їм місцем, і сідають. І це не вважається ганебним – попросити поступитися місцем. Як і не вважається ганебним не поступатися місце, якщо тебе обступили вагітні жінки і мовчки чекають, поки ти здогадаєшся.

Мій висновок. Займайтеся спортом, друзі. Не розраховуйте, що коли ми опинимося в Європі і в рамках загального розвитку освоїмо їх звички профілактики захвoрювань, вам через п’ятдесят років хтось поступиться місцем в громадському транспорті.

Просто залишу це тут, щоб, можливо, хтось задумався, що не все “гарне з Європи, погане з совка, погане з Європи, гарне з совка” – в даній ситуації як раз взагалі ніяких трендів немає.

facebook