Спогади.
— Мамо, а що ти так уважно розглядаєш? — одинадцятирічна Тетянка з цікавістю глянула на папку, яку мама тримала в руках. Начебто звичайний папір, ну, написано щось, хіба ж це може бути чимось цікавим?
— Це одна з моїх робіт, яку я робила в інституті. Дуже важлива для мене робота. — Жінка тепло посміхнулася, погладжуючи списані аркуші. — Завдяки їй, ми з твоїм татом закохалися одне в одного.
— Розкажи! — очі дівчинки захоплено засвітилися. Ні, вона звичайно знала, що батьки вчилися разом, але від цього історія стає ще більш цікавішою!
— Добре, — розсміялася Елла, влаштовуючись зручніше на дивані. Дочка відразу підсіла ближче, не бажаючи втратити навіть найменшу деталь. — Я тоді вчилася на другому курсі.
Елла зайшла в аудиторію за хвилину до дзвінка. Стосунки з одногрупниками не склалися з першого ж дня, тому вона намагалася проводити з ними якомога менше часу.
У чому ж була причина поганих стосунків? Все дуже просто. Дівчина була відмінницею, на вступних іспитах вона показала найкращі результати, і всі чомусь вирішили, що знайшли безвідмовне джерело готових домашніх робіт.
Елі це не сподобалося, і вона досить різко висловила свою позицію з даного питання.
Ніяких списувань! Якщо вам потрібна допомога — підходьте, я не кусаюся. Завжди допоможу, мені не складно. Але вчитися за вас я не збираюся.
Найобразливіше прізвисько, яким нагородили принципову дівчину, було «зубрило». Елі було страшенно прикро слухати шепіт за спиною, але вона робила вигляд, що їй байдуже. Гордість не дозволяла їй вступати в конфлікт з ким-небудь.
Так минув весь перший курс. А на другому майбутніх педагогів чекала перша практика. І, відповідно, звіт по ній.
Вгадайте, хто єдиний здав роботу з першого разу, без поправок і з похвалою від викладача? Звичайно ж Елла, яка цілий тиждень доводила звіт до досконалості. Жодної помилки, ідеальне оформлення. І задоволена посмішка дівчини, яка побачила заповітний напис «зараховано».
Разом з Еллою практику проходила і Наталя, яка постійно була на межі відрахування. От і зараз їй конче потрібна позитивна оцінка, а як її отримати, якщо всю практику просиділа в телефоні?
— Елло, дай мені свій звіт, я його трохи перероблю і здам, — попросила Наталя, яка підстерегла дівчину біля кабінету. Плюс до всього, вона була не одна, а разом зі своїми подружками. Вирішила, що якщо по-доброму не вийде, то спробує по-поганому.
— Ти чудово знаєш, що саме я тобі відповім, — міцно притискаючи до себероботу, відповіла Елла. — Подібні речі ти повинна робити сама. Не можуть бути дві роботи однаковими.
— Та кого це взагалі хвилює! — відмахнулася Наталя. — Я ж не збираюся все копіювати, частина звідти, частина звідси. Ніхто навіть і не здогадається.
— Ні, роби сама.
— Та ти! — розсердилася Ната. — Та як ти? Я тобі…
— Що? — спокійно поцікавилася Елла. — Хочеш мені ще щось сказати?
— Хочу! Ти — заучка, яка нікому не потрібна, — дівчина вирішила вцілити у найвразливіше місце. — Весь час сидиш за підручниками. Та у тебе навіть хлопця немає!
— Та ми ніби не розлучалися, — несподівано в назріваючу сварку втрутився Рома. Варто сказати, що він був найпопулярнішим хлопцем у інституті. Дівчата за ним табунами бігали, от тільки він всіх ігнорував. — Еллочко, може, більше не будемо приховувати наші стосунки? — і він міцно обійняв дівчину за талію, ніжно чмокнувши в скроню.
Наталчині очі потрібно було бачити. Пекельна суміш недовіри, заздрості і злості! Вона хотіла ще щось сказати, та не змогла підібрати слів. Тоді дівчина мовчки розвернулася і, палаючи від злості, попрямувала до виходу.
— Відтоді ми з твоїм батьком вже не розлучалися. Він так красиво залицявся! Зізнався, що не наважувався підійти і що закохався в мене з першого погляду.
— Як романтично! — захоплено промовила Тетянка, викликавши у матері ласкаву усмішку.
— Ну все, біжи робити уроки, — і, лукаво глянувши на дочку, додала: — бачиш, як корисно бути розумною?
Дівчинка втекла в свою кімнату, а Елла ще добрі півгодини вертіла в руках той самий звіт і мрійливо посміхалася, згадуючи все, що було із ним пов’язано.
Фото ілюстративне.