Галина працювала за двох, потім бігла до магазину і поспішала додому обслужити Сергія. Всі ці роки її підтримувала думка: він одужає, знову знайде роботу, вони одружаться і обов’язково створять родину. І у них все буде добре
Галина зустріла Сергія, коли їй було майже 30 років. До цього їй траплялися одні пройдисвіти. А тут будівельник, закінчив університет, милий і добрий чоловік в повному розквіті сил. Галина буквально літала на крилах любові і постійно твердила мені, що тепер вона знає, що таке жіноче щастя.
Вони досить швидко стали жити разом у Галі, в її трикімнатній квартирі, яка дісталася їй від бабусі. Їх союз був дуже гармонійний, здавалося, що дві половини зустрілися на землі.
Через півроку трапилося непоправне – Сергій ледве вижив. Ніхто не давав гарантії, що він зможе ходити. Галина плакала у мене на кухні, а додому поверталась усміхнена і сповнена надії. Вона відразу ж вирішила, що залишиться з Сергієм до кінця і витягне його з цієї ями! Вона була впевнена, що поставить його на ноги, чого б їй це не коштувало.
«Ну навіщо тобі все це? Ти ж молода, лиш тридцять маєш, знайдеш іншого! ». А вона нікого не слухала.
Правду кажуть, любов окриляє. Сергій одужав. Протягом майже трьох років вони вдвох кожного дня боролись за його життя, і перемогли. Галина працювала за двох, після мчала по магазинах, потім додому, щоб обслужити Сергія. Вона знайшла в Німеччині спеціаліста, який погодився взяти на реабілітацію Сергія і витратила на це 5 000 доларів зі своїх накопичень. Всі ці роки її підтримувала думка: він одужає, знову знайде роботу, вони одружаться і обов’язково створять родину. І у них все буде добре.
Як же посміялася над нею доля! Сергій остаточно зміцнів, але не поспішав шукати нормальну роботу, та й по дому особливо нічого не робив. До того ж, він явно не збирався носити на руках свою «героїню», ставився до неї, скоріше, як до сестри або мами. «Він просто не прийшов до тями після всього того, що йому довелося
пережити», думала Галочка. І як і раніше шкодувала його.
І ось, в один зовсім не прекрасний момент, Сергій повернувся додому пізно ввечері, злегка веселенький, і безсило розводячи руками, заявив, що покохав іншу. «Я так вдячний тобі, сонечко, – плакав він крокодилячими сльозами, – але ця любов сильніше мене!».
З тих пір пройшло ще п’ять років. Галині виповнилося сорок. Вона як і раніше не може оговтатись від пережитого. Я з усіх сил намагаюсь її витягнути з цього стану, але марно
Головне фото – firestock.ru
Текст підготували – intermarium.news
