Генеральна Асамблея ООН у середу, 12 жовтня, попри вето росії, ухвалила резолюцію із засудженням незаконних “референдумів”, які Росія влаштувала на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України, – пише ЄП.
Для ухвалення потрібні були 2/3 голосів всієї ради. Отож 143 держави підтримали резолюцію зі 193 членів!
“Проти”, прогнозовано, проголосувало п’ять держав: Росія, Білорусь, Сирія, КНДР та Нікарагуа.
«Утримались» 35 держав, серед них – Китай, Індія, Пакистан, Казахстан, Вірменія, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Монголія, ПАР тощо. Утрималися ті африканські країни, як от Еритрея, яка ще недавно виступала за зняття санкцій з росії, якими пів року мандрував Лавров в пошуках підтримки.
А ще один стратегічний партнер з ОПЕК, як от Саудівська Аравія проголосували «за», а інші утрималися.
Нагадаємо, ще недавно вони разом з росією домовилися про скорочення видобутку нафти.
Що буде далі після прийняття цієї резолюції? – заклики до:
держав,
міжнародних організацій
спеціалізованих установ ООН
не визнавати будь-які зміни статусу областей України, а також вимога до Росії скасувати анексію та вивести всі свої війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Фото: колаж.
10/13/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся