Весілля. Молодий наречений не зводив закоханих очей з прекрасної обраниці: ясний погляд, щаслива посмішка, ніжний рум’янець — ніхто не міг зрівнятися з нею в красі і юності.
Гості кричали «гірко!», вигукували побажання, а ось і подарунки почали дарувати. Багато гостей — багато подарунків. Всього й не згадаєш. Але один із них ніколи їм ніколи не забути…
— Мілане, — якась стара смикала нареченого за білосніжну сорочку своєю майже чорною рукою. Він, побачивши бабусю, навіть злякався від несподіванки, відсахнувся.
— Ви хто, бабусю?
— Майже вгадав, — засміялася стара, — Я прапрабабця твоя. Мене до тебе з подарунком моя прапрапрапрабабця прислала. Ходімо у парк, подарую.
Наречений полегшено зітхнув — звичайно ж, чому б ні, це ж черговий весільний сюрприз-розіграш. І артистку в театрі найняли он, яку гарну — від справжньої старої трьохсотрічної не відрізнити.
— Ходімо, бабусю, пардон, прапрабабусю, я весь у вашому розпорядженні.
Коли в обличчя повіяло свіжістю зеленого літнього вечора, стара махнула в бік ресторану: «Тихо ти!» і музика зникла кудись у далечінь. Голоси стихли.
— Ну ось, — потерла руки гостя, — тепер нам ніхто не завадить.
Вона запустила руку в якусь торбинку і витягла пожовклу фотографію.
— Ось тобі перша частина подарунка!
Наречений подивився на фотознімок. Вісім молодих чоловіків стояли пліч-о-пліч від краю до краю фотографії. Перед ними на стільці сиділа жінка — втомлена, виснажена, але вона посміхалася. Мабуть, це була їхня мати.
— І до чого тут я? — наречений повернув знімок старій.
— Ти ні при чому, ти на ньому. На знімку цьому! Невже не помітив?
— Де?
— Ось, в центрі стоїш. Той, що старший. А поруч — твої сім синів. Попереду наречена твоя сьогоднішня. Її через двадцять років за твою маму прийматимуть. Так її життя зімне.
— Але у нас не буде сімох хлопців. У нас будуть хлопчик і дівчинка. Ми так вирішили, бабусю, не меліть дурниць!
— Дурниці верзеш ти. Краще помовч та послухай.
Ось, поруч з тобою ваш первісток. Сіра, до речі, особистість. Ні талантів особливих немає, ні великої краси. Але завдяки тому, що у нього буде шість молодших братів, виросте він надійною, відповідальною, працьовитою людиною.
Визначної кар’єри не побудує, але поважати і цінувати його на виробництві будуть. Та й сім’ю він створить всім на заздрість. А якщо молодших братів у нього не буде, він виросте ледачим, непоказним, нікчемним чоловіком і просто зіп’ється, сидячи на вашій шиї все ваше життя.
А ось цей — з хитрим поглядом — це улюбленець твоєї дружини. Вона його і розпестить. Ох, і скуштуєте ви з ним горя, поки його виростите. Він і панком буде, і готом, і з дому тікати буде.
На збори батьківські в його клас як на роботу будете ходити. Одного разу втече він з дому остаточно, поїде далеко. Мати всі очі виплаче через нього, а він приб’ється до вуличних художників, буде портрети перехожих малювати, щоб на хліб заробити.
Його один майстер помітить і почне навчати. Довго навчатиме, але будуть його картини дуже дорого коштувати — такий талант йому Бог дасть. А потім він повернеться додому і храм святителя Олексія розпише повністю. Пишатися ним будете, коли він дорослим стане. А його гонорари братам стати на ноги допоможуть.
А ось цей — лисий — теж не подарунок. З дитинства зв’яжеться з поганою компанією, почне вчиняти різні недобрі вчинки. Підросте і почнеться: сів, вийшов, сів, вийшов…
А ось четвертий і п’ятий — близнюки. Ці не розлий вода будуть. З ними ви спокійно зітхнете. Вчитися будуть добре, спортом будуть займатися. Обоє з дитинства будуть мріяти про службу в поліції. Та тільки на роботу їх туди не візьмуть, тому, що їх старший брат мав проблеми з законом.
Тому вони обидва вступлять в архітектурний, там одружаться, додому повернуться — посади хороші займуть. Такі два котеджі-близнюки побудують, що люди будуть приходити і милуватися ними. А поруч і для вас будиночок збудують. А якщо вони не з’являться, ви з дружиною будете доживати старість із середущим. Довгою ж вам старість здаватиметься!
А якщо середущий ваш не з’явиться, то близнючки поліцейськими стануть. Зроблять хорошу кар’єру, потім один з них вчинить посадовий злочин, другий спробує його «виручити» і обоє потраплять під слідство. Або не витримають осуду і відійдуть у засвіти. А твоя дружина не витримає і зійде з розуму.
Шоста дитина ваша — ось він на фото худенький такий — його брати попідруки тримають, щоб здавалося, що він сам стоїть. Він неповносправним н світ з’явиться.
Ох, і тяжке у нього життя! Стільки всього зазнає, що і не описати! Але, живучи так, навчиться він молитися. І за себе, і за рідних, і за весь світ. Вимолить і тебе, і брата середущого, і мене, і пра-пра-пра… Всіх, коротше кажучи. А не з’явиться він у вашому житті, не бачити вам Царства Небесного.
Сьомого — ось цього, ясноокого — вам заборонять на світ приводити. Скажуть, що після тридцяти у вас суцільні проблеми.. Якщо вистачить у вас мужності, то народите найпрекраснішу дитину на планеті.
Гратися він буде тільки з неповносправним братиком. Близнята одне з одним спілкуватимуться, старші брати з малюком тільки нудьгуватимуть, ось і буде він його понад усе на світі любити. А коли побачить, як йому іноді важко, він дасть собі слово: «Виросту, стану лікарем і вилікую брата!»
Брата він на ноги не поставить, звісно. Його не стане раніше, ніж ваш молодший інститут закінчить. Але лікарем буде таким, що його чудотворцем називати будуть!
Тисячі життів врятує. А не з’явиться — то і їм не буде кому допомогти.
А ось тобі, дорогенький, друга частина подарунка — маркер планування сім’ї. Викресли того, хто зайвий у твоїй родині.
— Ти що, бабусю, нікого я викреслювати не буду!
— Тоді йди, покажи фотокартку своїй молодій красивій нареченій. Гляди, аж твоє весілля відмінилося! — зареготала стара і розсипалася сірим попелом…
Весілля було в розпалі. Молодий наречений не зводив закоханих очей із своєї прекрасної обраниці: ясний погляд, щаслива посмішка, ніжний рум’янець — ніхто не міг зрівнятися з нею в красі і юності.
Він милувався мовчки, а сам безперервно думав: «Дівчинко моя, я ніколи, ніколи в житті тебе не ображу! Я завжди буду тобі допомагати. Ти тільки будь зі мною, нехай з’являться всі наші дітки. Я все зроблю, щоб тобі було добре зі мною. Навіть якщо наше щастя буде важким.
Ти для мене завжди наймолодша і найкрасивіша будеш. У нас і наших дітей прекрасна доля. Головне — не зламати її і все витримати. Я буду все життя оберігати тебе, адже я так сильно тебе кохаю! Прости мене, але я не покажу тобі того знімка. Принаймні зараз».
Гості кричали «гірко!», вигукували побажання, дарували подарунки. Багато гостей — багато подарунків. Всіх і не згадаєш. Але одного з них ніколи не забудеш…
Фото ілюстративне.
