Перед тим, як закинути в пральну машину штани чоловіка, Соня машинально перевірила кишені. Після історії з ненавмисним «відмиванням грошей», коли вона випрала пристойну суму, це стало обов’язковим ритуалом перед пранням. Зазвичай кишені були порожні, (Стас був дуже уважною людиною), але сьогодні на підлогу полетів папірець.
Соня підняла його, викинула було у відро для сміття, але зупинилася. Папірець був якийсь не такий. Вона дістала і розгладила. Рахунок з кафе. Набір страв був якимось дивним: салат «Цезар» (у чоловіка була непереносимість принаймні трьох інгредієнтів), стейк (ось це на нього схоже), дві кави і торт «Насолода» – дві порції. І час на рахунку – 19.40 – явно не «обід з колегою». Ось це цікаво.
Вона забула про прання і пішла в кімнату. П’ятирічний Мішка щосили здіймав бучу: будував височенну вежу з «Лего» і тут же таранив її танком. Субота. Соня і син вдома, а Стаса знову викликали на роботу. Як і в минулі вихідні. Та й взагалі роботи у нього стало більше – і вечорами затримується, і по суботах працює. А грошей, ніби, стало менше: принаймні, коли Соня просила у нього на господарські витрати, раніше він просто видавав потрібну суму, а останнім часом став морщитися і бурчати, яка вона неекономна.
Соня зателефонувала чоловікові. «Поза зоною». Дивно. Вона, звичайно, дуже рідко йому дзвонить, на роботу – майже ніколи, але знає, що телефон він не виключає в принципі. На метро не їздить. Розрядитися телефон не міг – вона сама ставила його ввечері на зарядку. Все дуже дивно.
Панікувати завчасно не хотілося, але і заспокоїтися не виходило, і Соня подзвонила мамі.
— Ой, та є хтось у нього на стороні у нього, це ясно як день! – відрізала мама.
— Але як же? Що робити?
— Та нічого.- мама, на відміну від Соні, була жінкою залізобетонною, – Ти сама чого хочеш? Прямих доказів? І далі? Розлучення?
— Я люблю його, мам, ти ж знаєш! І Мішка його любить. І він любить малого. Яке розлучення?
І мама сказавши, що всі чоловіки мають певні недоліки і головне аби “букетики” не прихопили від тих коханок. Порадила донці заспокоїтись, дихати рівно. Якщо хоче, то берегти родину, а ні – то мама завжди допоможе.
І Соня не стала більше нічого дізнаватися. Не стала шукати докази, не стала перевіряти телефон чоловіка, не стала дізнаватися пароль від його сторінок в соціальних мережах. Вона насправді любила чоловіка, і знала, що пробачить його, навіть якщо він дійсно її зрадив. «Я хочу зберегти сім’ю» – вирішила вона і почала діяти.
Спочатку вона поспілкувалася з обома кращими подружками. Вони в один голос проспівали ту ж пісню, що і мама, з тією лише варіацією, що «Ти сама винна, запустила себе».
Соня змінила імідж – коротко підстриглася і зробила модне фарбування, яке їй виявилося дуже до лиця. Зручний одяг було покладено на антресолі в очікуванні відправки на дачу, а Соня з великими труднощами згадувала, як це – ходити на підборах. На неї стали озиратися на вулицях. Колеги не втомлювалися робити компліменти, а молодий фахівець з її відділу, навіть запросив її пообідати і дуже засмутився, коли вона відмовилася.
Стас дружину любив. Заїв побут, стало нудно, дружина здавалася уздовж і поперек прочитаною і обридлою книгою, і він, дійсно, завів коханку, молоду яскраву дівчинку, красуню, з якою познайомився на сайті знайомств. Роман яскраво спалахнув, але швидко почав затухати: Стас відчув, що не витримує шаленого темпу, більше не хоче пригод.
Якраз в цей час він з подивом помітив, як помолодшала і покращала його Соня. До того ж, на відміну від коханки, вона ніколи не влаштовувала сцен, була спокійною і веселою. І Стас заприсягся сам собі: «Більше ніколи!» – видалив номер коханки з контактів, заблокував її в соцмережі і купив величезний торт, який обожнювала Соня.
А через кілька днів, лежачи в ліжку, Стас обійняв дружину і тихо прошепотів їй на вушко: «Сонечка, я тут подумав. Мишкові ж, напевно, нудно одному. Йому б треба братика, або сестричку. Як ти думаєш?» Соня зітхнула і розплакалася від щастя – у неї все вийшло!
Уже через два місяці тест показав дві смужки.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
