fbpx
Історії з життя
— І не дивно, що Тетяна при живих батьках окремо живе. Була я в неї вдома. Мамочко рідна! Я там в сінях в павутині заплуталася, на підлозі пісок, за дверну ручку взялася, а вона липка. А Тянюша, знати нічого не знає, сидить за брудним столом і чай п’є з такої бруднющої чашки, що й собаці не запропонуєш 

— І не дивно, що Тетяна при живих батьках окремо живе. Була я в неї вдома. Мамочко рідна! Я там в сінях в павутині заплуталася, на підлозі пісок, за дверну ручку взялася, а вона липка. А Тянюша, знати нічого не знає, сидить за брудним столом і чай п’є з такої бруднющої чашки, що й собаці не запропонуєш  Використовуючи матеріали

День хилився до вечора, Антоніна вийшла до тину і втомлено притулившись до штахет, завмерла. Вона полюбляла ці миті, коли в очікуванні корів, можна було поговорити з сусідками і відпочити від турбот.

Побачивши Наташку,  помахала  рукою. Не гаючи часу, жінки почали ділитися інформацією, яка не давала їм спокою цілий день.

читайте також: Циганка сказала, що в моєму розлучення винен той, хто подарував на весілля половинку купюри. Коли я передивилась весільне відео, сльози хлинули рікою. Як вона могла, адже найрідніша людина

«Чула, – на правах старшої, почала Антоніна, – Панько дочку відселив від себе. Будинок їй купили, в якому Кузьмич жив і перевезли її скоренько! » «Як не чути! – підхопила Наташка, – Де це бачено щоб дівка незаміжня, окремо жила? » «То – то і воно, – гірко похитала головою Антоніна, – Тільки не потрібна вона їм тепер, в будинку нова господиня – Вірка. Мачухи вони такі! Ось і виселили Танюху аби не заважала. Шкода дівку … »« Отримає ще Вірка за це. Ой поплатиться » – погодилася Наташка, але тут десь здалеку показалась череда. Жінки розійшлись, кожна по своїм справам.

Коли наступного разу Антоніна і Наташка зустрілися біля колодязя, бесіда їх прийняла вже зовсім інший оборот. «Не дивно, що відселили вони Таньку, – задумливо протягнула Антоніна, – я як зайшла до неї в хату, так мало не впала, як там жив до неї Кузьмич, так все і залишилося. Йому – то багато й не потрібно було старому. Сто років не прибирав, фіранок не прав і павутину не змітав. А вона молода і спритна, могла б за цей тиждень все до блиску там відтерти! А вона сидить собі, чаї ганяє з такої чашки, що і собаці запропонувати соромно! Ну і нечупара, я б теж таку відселила, зі свинею в одній хаті жити задоволення сумнівне. Я там в сінях в павутині заплуталася, на підлозі пісок, за дверну ручку взялася, а вона липка, як додому повернулася,
відразу в душ і все одно здавалося, що павуки по мені повзають! Так і буде Танюха одна. Така нікому не потрібна»

«Ну не скажи, – знизала плечима Наташка, – зверни увагу, беруть заміж різних:  злих, добрих і кругленьких і маленьких.» Тут Наташка ділово взялася в боки показуючи свою неосяжну талію і продовжила: «Я ось розміром як три тебе і нічого, заміжня і мій, мене готовий на руках носити, але не може від землі підняти… Так ось! На кожен товар знайдеться свій покупець, навіть на нечупаруу – Таньку! Вона симпатична, усміхнена і не зла. Знайдеться і для неї парубок. »

Антоніна розсміялася: «Дурниці ти говориш, сидіти Танці в дівках, тут сподіватися нема на що!» «От побачиш, моя правда, – Не вгавала Наташка, – за цей рік вона вийде заміж! Тоді, купиш мені шаль, найкрасивішу! А якщо ти будеш права, то я тобі куплю! »

Прийшла зима, закутала ввесь світ білосніжною ковдрою, а в особистому житті Тані настали зміни. Все село спостерігало, як перебиралася вона до новоспеченого чоловіка, в місто, місцеві мужики допомагали їй у цьому.

«Занесли ми меблі до нього в квартиру, – розповідав увечері чоловік Антоніні, – а там, посеред залу мотоцикл! Як він його туди заптягнув. на шостий поверх??? Кругом грязюка, запчастини валяються Шкарпетки до лінолеуму прилипають, таргани ходять не бoячись і пахне чимось – давно не свіжим. Ну не  мужик, а свиня, але Танюха щаслива … Піду – но я в душ, а то мені здається, що по мені і досі хтось бігає … »

А Наташка вигулює новий шалик, з довгою бахромою і візерунком, на зразок того, що малює мороз на вікнах. Вона вважала, що чесно заслужила обновку, хоч і довелося їй трохи підштовхнути Купідона в потрібному напрямку.

Читайте також: — Подумаєш, донька. То не родинне життя було, а помилка суцільна, – авторитетно заявила свекруха, – От розлучиться з Інною знайде гідну партію, от там і будуть його справжні діти. Так, що ви свахо з дочкою і онукою можете забути про мого сина, дитині ні копієчки не дамо

Всі дівчата розбігалися від її племінника, тільки-но переступивши поріг його квартири. Ну, не вік же йому одному свинтусом бути, з Тетянкою веселіше буде.

Текст редаговано творчим колективом intermarium.news

Передрук тільки з гіперпосиланням на intermarium.news

Фото з вільних джерел