fbpx

І ось, день нашого одруження. Я одягаю фату, а подруга плаче. Даша буквально заходиться від заздрощів і я чую, як вона постійно повторює: «Чому? Навіщо? Не бачити їй щастя». І ось, починається обряд. Даша, яка стояла максимально наближено до нас з Антоном, дивилася так пильно, що я спиною її погляд відчувала. Заздрісливий. Я вже шкодувала, що покликала її, але це був тільки початок!

Ми зустрілися сонячного осіннього ранку ​​в парку. Це було ніби в казці. Золото на деревах, золото під ногами, золото в повітрі. Я сиділа на лавочці, намагаючись вловити останнє тепло, але отримувала лише прохолодний вітерець в обличчя. У той день мені не судилося замерзнути. Приємної зовнішності хлопець, з посмішкою підсів до мене, бажаючи познайомитися. Ах, ця тепла усмішка … У мене не було шансів вберегтись.

Мій Антон … Він перший, хто побачив у мені красуню. Він полюбив мої недоліки. Він полюбив мене. Довгі прогулянки на природі, обійми, цінні подарунки. Наші відносини закрутились так швидко, і в цьому світі, здавалося, існували лише ми.

Але в цей час я зробила головну помилку в житті. Розповіла про своє щастя подрузі. Найближчій подрузі Даші, яка під час знайомства з Антоном дивилась на мене так, ніби перед нею хтось дуже і дуже неприємний. А наостанок привітала мене з вибором, з виразом обличчя, ніби лимон з’їла. Але я все зрозуміла, вона заздрить. Правильно, у її житті хлопці не прагнули кожної миті бути поруч до коханої, не цікавилися, одягла вона шапку, не питали, що їла. Мабуть, її і не любили ніколи.

І ось, через півроку наших запаморочливих відносин, Антон зробив мені пропозицію. І не просто розписатися! Знаючи, що для мене це важливо – запропонував обвінчатися, щоб завжди бути разом! І, звичайно, я сказала так!

Даша хоч нічого відверто і не казала, але я бачила наскільки їй неприємне наше щастя. Але я не могла не запросити її на весілля … Незручно якось … Подруги, все-таки.

І ось, день нашого одруження. Я одягаю фату, а подруга плаче. Даша буквально заходиться від заздрощів і я чую, як вона постійно повторює: «Чому? Навіщо? Не бачити їй щастя». І ось, починається обряд. Даша, яка стояла максимально наближено до нас з Антоном, дивилася так пильно, що я спиною її погляд відчувала. Заздрісливий. Я вже шкодувала, що покликала її, але це був тільки початок! У момент надягання обручок, моє кільце вилітає з рук і котиться прямо до ніг Даші! Всі розгубились, бабуся починає щось бурмотіти. Це повинен був бути прекрасний день! Наш з Антоном день. А вийшло, так, як вийшло.

Я переїхала жити до Антона, і тепер уже ввесь мій вільний час належав лише йому. Але недовго тривало наше щастя. Почалося з того, що він підвищив на мене голос, коли я, як зазвичай фарбувалася вранці. Антон переживав, що на нафарбовану мене будуть реагувати інші чоловіки, і я можу йому зрадити. Але як так, адже я його люблю більше всіх в цьому світі! Більше себе! Я вирішила, що потрібно стати ще кращою для нього, готувати смачніше і вишуканіше, наводити лад ретельніше, оточити його турботою і коханням. Але не так сталося, як гадалося. Причіпок ставало все більше, його ніби підмінили. І ось, настав той день, коли він щось доводячи мені перетнув межу дозволеного чоловікові.

І ось тепер я майже щодня повинна наносити товстий шар косметики перед виходом з дому. З моїм коханим щось коїться. Він сам говорить, що не хоче цього робити, але є щось сильніше за нього.

Я не вірю у відьом і навроки, але ж тут усе ясно, мов день. Даша щось йому зробила з заздрощів до мого щастя. Після отого весілля і її сліз, а ще ота обручка, яка покотилась під її пильним поглядом. Це не може бути збіг. Ні!

Допоможіть мені, прошу. Я лише хочу, щоб мій коханий був щасливий! Можливо існують способи захисту від таких “подруг”. Я була в трьох ворожок, але вони всі лиш гроші з людей виманюють. Жодна нічого не побачила, але я певна, що є спосіб! Просто підкажіть.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головне фото ілюстративне – pixnio.com.

You cannot copy content of this page