І що він там аж такого сказав, навіщо так гостро було реагувати? Я думаю, тут правда на його стороні. Мій син просто вказав невістці на те, що вона зробила невірно, а та розійшлися. Неприємно було не тільки мені це чути, але і гостям.
Оце вчора повернулася з гостини – була у сина на ювілеї. Тепер місця собі не знаходжу. Такого я ще ніколи ніде не чула, не бачила, і точно не очікувала, що саме таке станеться у родині мого сина.
Вони з невісткою живуть вже більше 10 років разом. Казала я що їм, потрібно жити біля мене, але вони не захотіли. Хоча не “вони”, а невістка закомандувала. Пані бажала жити у власному житлі. Бачите, для неї моя двокімнатна квартира замала, каже що нам буде тісно вчотирьох. Хоча я так усе життя прожила в цій квартирі ще мої батьки віку звікували.
Саме в той період її мама наскладала гроші і передала досить таки значну суму на придбання житла. Скажу одразу, що за ті гроші у нашому містечку можна було б трикімнатну придбати квартиру. Але ні. Невістці столиця була поперед очі. Придбали вони окремо двокімнатну квартиру у Києві.
У мене є онучка Яринка, дівчинка дуже гарна і розумна вся в свого тата. От тільки бачу я її дуже рідко, адже невістка не пускає її до нас в містечко. Каже, що дитина дуже зайнята і її день розписаний буквально по хвилинам.
А це сину моєму виповнилося 35 років. Вирішили вони з невісткою вдома відзначати тим паче, що йому подарунок передала теща – 500 євро. Святкувати було за що.
Гостей було багато – чоловік 30, якщо не більше. Було дуже весело і дружно сіли всі до столу підіймали тост за тостом. Кожен хотів відпочити від напруженгих буднів. Та й раді одне одного бачити, адже рідко збирались усі разом.
А тут син мій у невістки запитує, де його улюблені деруни. Коли ж та відповіла, що не встигла їх приготувати, він дуже образився.
— Ну як так? Хіба я багато тебе про що прошу? Ти ж знаєш, як я люблю деруни зі сметаною, хіба важко було приготувати для чоловіка свого у такий день? І ти мені ще кажеш що ти мене любиш? Деруни всього-на-всього деруни… як ти могла про них забути? Чим твоя голова зайнята.
Невістка враз змінилась в обличчі. Спина пряма, губи у тонку смужку склала і як почала:
— Ти це серйозно? Отут при всіх починаєш мене вичитувати. Добре, тоді я при всіх і відповім чим моя голова зайнята. Найперше тим, звідки взяти гроші, адже ти уже два місяці без роботи сидиш. Потім ще дитиною якою ти узагалі не займаєшся, адже у тебе набагато важливіша справа є – твій комп’ютер. Ну і ремонт, який ніяк закінчити не можемо, уже сьомий рік підряд. Якраз перед святом майстер приходив коли тебе вдома не було. У нас на балконі нарешті довкола вікон заштукатурено, а ти навіть не помітив цього, як і нового бачка у вбиральні. Та й бойлер тепер не тече. Приблизно цим моя голова і зайнята. Вибач, але для дерунів місця не залишилось.
За столом запала тиша. Гості переглянулись не знаючи, як реагувати на цю тираду. Я почервоніла до кінчиків волосся. У нашій сім’ї не прийнято такого, якщо й зробить мені чоловік яке зауваження, то я змовчу а вже потім коли гості розійдуться скажу що мені було неприємно. А так щоб при всіх такого наговорити. Що за виховання, поясніть?
Я вирішила одразу зателефонувати до своєї свахи. Висловила їй своє невдоволення і попросила поговорити з донькою пояснити що так робити не можна. І тільки тут я зрозуміла звідки вітер віє:
— Я зі своєю побалакаю, але тільки після того, як ви зі своїм сином поговорите і навчите його бути справжнім чоловіком своїй дружині. Посоромились би до мене з таким звертатися.
От такого я наслухалась і ніяк не можу зрозуміти що це за сім’я така? Замість того, аби вибачитися за свою доньку і сказати що все виправить, вона ще й мене винною зробила, уявляєте?
А чім моя вина?
Хіба в тому, що дозволила одружитися сину з такою дівчиною.
Головна картинка ілюстративна.
27,09,2023
