Їла корисну їжу, пила воду натщесерце, сиділа на модній дієті і займалася в залі. Вона законно вимагала оцінки своїм зусиллям, тому зачудовані погляди і вподобайки під фотографіями були ретельно пораховані. Від їх кількості, вона вирішувала чи наростити вії, чи схуднути, чи купити щось новеньке… до тих чоловіків, яких було допущено до неї, вимагалося вдвічі або й втричі більших зусиль щодо оцінки її краси. Не написав комплімент, не сказав, що безмежно кохає – почуття охололи і треба щось вирішувати. Треба або кидати або подвоїти зусилля щодо своєї зовнішності. Бувало й таке, що стати красивішою чи схуднути не вдавалося, то стосунки просто закінчувала. Варіацій було безліч…
В бурхливому емоційному житті Катерини був острівець всеприйняття в вигляді подруги дитинства – Юлії. Якими б бурхливими не були реакції Катерини на світ, у Юлі завжди був чай і пиріг, спокійне кивання головою, такання там де треба і обурливий зойк в потрібних місцях. Юля розуміла Катю, як мама розуміє капризну дитину. Тим більше в Юлі їх було двоє. Катя виливала душу, заспокоювалася і йшла з гордо піднятою головою на пошук нового кохання.
Про кохання слід розказати детальніше. Воно мало бути пристрасне, яскраве і щосекундне. Як тільки десь схибив – пиши пропало. Вона не розуміла, що чоловік може бути зайнятий своїми думками, захоплений грою чи хобі, просто бути стомленим і сонним. Ні, друже, раз вона не стомлена, а вона вже себе общипала, намалювала і приготувала, то зроби мінімальне зусилля. З часом вона нудила й самих обранців, бо хвалити за симетрично наклеєні вії, придумовуючи різні епітети – дуже важко. Зрештою, ставалося про те, що ми описували: компліменти зменшувалися, вона кидалася худнути чи фарбуватися і все закінчувалося.
Тоді вона приходила до Юлі і питала, що за таке прокляття? Вона ж гарна, вона добра, вона вміє готувати. Чому так стається? Юля, чесно, не знала. Часто думала, що якби вона мала такий запал і енергію, таку зовнішність, то не сиділа б біля свого Василя. Ніби відчуваючи такі думки подруги, Катя перекидала всю свою енергію на неї – як ти себе запустила, ти так ходиш перед чоловіком? Тобі треба вже до косметолога, треба робити щось з собою, бо на тебе реально печально дивитися. Запхалася в цю клітку і радієш. Треба рухатися вперед і розвиватися, вдосконалюватися.
– От на що ти потратила свою молодість? Це варте того? В тебе ж був потенціал!
– Ой, який там потенціал, – шарілася Юля.
– Такий, могла б якісь проекти робити чи працювати. Сидиш, торти печеш. Просто сумно…
Катя йшла додому, ніби після сеансу йоги – розслаблена, впевнена, що вона хороша людина, прекрасна жінка і все у неї вийде. Вона знайде достойного чоловіка і у неї буде чудова сім’я. Просто для цього потрібно чітко прописати свої вимоги і ні на крок від них не відходити. Треба не розпорошуватися на всяку шушваль, яка лиш може, що робити компліменти, а зібратися енергетично, психологічно, зарядитися підтримкою Всесвіту, сформулювати правильне бажання – і все здійсниться. Це закон природи!!!
Юля після розмови плакала, вона розуміла, що подруга права і вона квочка без майбутнього. Й справді, давно не фарбувала волосся – он як повідростали кінчики, та й розповніла і кофтина з гуманітарки. Все не так в її житті. Потім вона сварилася з Василем, обвинувачувала в усьому. Сварила за відсутність грошей, за відсутність уваги і багато іншого… Йшла спати до дітей… Зранку знімала зі свого обличчя то рученьку Алінки, то кучері Світланки, тихенько вставала з ліжка. Перш, ніж піти на кухню, накривала ніжки і дякувала богу, що у неї такі чудові ангелятка.
Автор: Ксеня Ропота.
Фото ілюстративне.
