Історія трапилася одним літнім вечором. Я йшла додому після роботи і вирішила прогулятися. Мені подобаються піші прогулянки. Ідеш собі, нікуди не поспішаєш, дивишся як життя кипить. Мені подобається роздумувати під час прогулянок.
Ось і зараз я думала про одне. Більшість моїх подруг вже з кимось зустрічаються. Деякі з них скоро зіграють весілля, але ось мені чомусь ніяк не вдається закохатися. Можливо, ще не прийшов час або, я не вмію любити. Так, я люблю маму і тата, проте це трохи інша любов. Хочеться закохатися, так, щоб захоплювало дух, щоб промчала між нами іскра.
Літаючи в хмарах, я дійшла до будинку. Ось мій під’їзд. Піднімаюся сходами, беруся за ручку під’їзду, як раптово різко відчиняються двері, а звідти вибігає хлопець. Незнайомий хлопець, навіть не вибачившись, зник в темряві. «Ось же хам!», – обурилася я.
Весь мій вечір незнайомець не залишав моїх думок, і я шукала йому виправдань. Навіть вночі він прийшов до мене уві сні. Уві сні він посміхався і щось мені говорив.
На ранок я довго роздумувала, з яких причин той, кого я зустріла всього на декілька миттєвостей, приснився мені. Протягом дня я про все забула, оскільки було багато справ.
Після повернення додому, я знову думала про невідомого хлопця. І не могла зрозуміти, чому мені такий цікавий цей хлопець.
Підходячи до свого під’їзду, я знову побачила незнайомця. Він стояв біля дому з квітами. Мені здалося, що він чекав свою дівчину, з якою вчора міг посваритися. Побачивши мене, він рушив мені назустріч. Я озирнулася назад, і зрозуміла, що нікого немає. Я зупинилася, приголомшена тим, що хлопець йшов до мене. Тоді я чомусь запанікувала.
Він підійшов до мене і з посмішкою сказав:
– Олексій, – сказав він і подарував мені квіти.
– Олена, – відповіла розгублена я. – Зараз вийде твоя дівчина, і що ти їй скажеш?
Тоді я говорила якусь дурницю.
– Вибач мене, я вчора міг образити тебе. Ось вирішив виправитися. Немає у мене дівчини, а вчора я посварився зі своїм другом. Давай познайомимося краще, завтра сходимо в ресторан? – запропонував мій новий знайомий.
Я не могла відмовитися від його пропозиції. Хлопець провів мене до під’їзду і попрощався, так же посміхаючись.
Я прийшла додому і почала роздумувати, що завтра одягнути. Вибравши собі плаття, я лягла спати.
Коли я прокинулася вранці, то була в розгубленості. Сукню, яку вчора вибрала для побачення, я не захотіла одягати, та й не знала, яку зачіску зробити. Час летів. Швидко зібравшись, я вилетіла з квартири, оскільки мене вже чекав Олексій. Привітавшись, він знову подарував мені квіти, і ми пішли в ресторанчик.
Ми пішли в затишний ресторанчик. Весь вечір ми базікали. Поруч з Олексієм мені було спокійно і затишно. Можна сказати, що я була щаслива. Час пролетів швидко.
Олексій провів мене додому. Постоявши біля під’їзду, ми попрощалися, ось тільки зовсім не хотілося прощатися з ним, проте додому йти потрібно, оскільки час був зовсім пізнім. Повернувшись додому, я усвідомила, що ось вона, прийшла любов, та й не проста, а з першого погляду. Я не знаю, як у нас далі складуться взаємини, але я дуже вдячна долі, яка дозволила випробувати це бажане відчуття кохання.
