У мене завжди перед очима був приклад моїх батьків, де главою сім’ї був батько. Природно, всі фінансові питання вирішував він. Мама теж працювала, але свою зарплату часто вона витрачала на свій розсуд. А так в основному всі витрати на життя сім’ї були на плечах батька.
Але, тим не менше, батьки готували мене до того, що я повинна бути незалежною. Вже з дитинства мама вела зі мною серйозні розмови про майбутнє. А я все це хоч і сприймала, як жарт, але все ж багато відкладалося в моїй голові.
– Дочкj, обов’язково потрібно мати вищу освіту. Ти завжди повинна мати можливість заробити на шматок хліба.
– Мам, а може, я спеціально буду шукати такого чоловіка, як наш тато? Ось чоловік і буде мене забезпечувати.
– Таких людей, як наш тато не так вже й багато. А життя з кожним роком все складніше. Ми не знаємо, що чекає тебе далі. Потрібно бути готовими до всього. Ну а якщо і трапиться тобі хороший чоловік в житті, ти будеш за ним, як за кам’яною стіною, ми будемо тільки раді цьому. Але освіта ніколи не заважає, запам’ятай це.
Я послухалася батьків. Навчання мені давалася досить легко. Тому закінчити вуз і знайти хорошу роботу для мене не склало труднощів. До своїх 25 років я була вже незалежно., непогано заробляла. Але ось серйозних відносин з хлопцями побудувати поки не вдавалося.
Не так давно я познайомилася з чоловіком, який мені дуже сподобався. По-перше, зовні він виглядав привабливо. По-друге, він мав хорошу роботу, що теж важливо. Ми стали спілкуватися, а потім він запропонував поїхати на спільний відпочинок. Я була рада цій пропозиції, так як дуже люблю подорожувати. А тут ще й випала нагода побути разом з людиною, яка подобається. Чому б не поїхати? Хоча одна обставина мене відразу ж трохи збентежила.
– Ліз, тут я путівки вже підібрав для нас. Через тиждень можемо вирушати. Правда, оплатити їх потрібно вже сьогодні. Я зараз скину тобі чек, зможеш половину суми мені на карту скинути?
– Ну добре, зараз скину гроші.
Мене насторожило те, що він зажадав з мене половину суми за путівки. Але з іншого боку, може, це і правильно. Адже ми поки не чоловік і дружина. А я все ж незалежна дівчина.
Коли були на відпочинку, ця історія про «50 на 50» продовжилася. Скрізь, де б не були, ми ділили наші витрати навпіл. Це стосується і екскурсій, і обідів, і всього іншого. При цьому Макс не вимагав, щоб я платила саме за себе. Він просто ділив суми навпіл. Не хочу здатися дріб’язковою, але один випадок мене зовсім з себе вивів.
Ми в кафе зайшли поснідати. Я не їм зранку узагалі, тому замовила чай і круасан. Мій супутник з тих, хто їсть ситно і досить таки багато. Чек вийшов довгим і суттєвим. І знаєте що? Так, він поклав рівно половину суми і вже збирався йти, коли я попросила його оплатити свій сніданок. Потрібно було бачити його обличчя.
— Але як? Ми ж разом їли?
З подорожі ми повернулись окремо одне від одного. Закоханість як рукою зняло. Я так і не зрозуміла, що це було.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
