Коли гості почали розходитись Валентина, яка теж зібралась було іти, раптом зрозуміла, що немає її взуття. Ми спочатку посміялись, ну десь залишила і забула, але година пошуку нічого не дала. Новенькі туфлі якими вона ще нещодавно хвалилась, пішли кудись самі-собою.
Нещодавно у нашої доньки був перший ювілей – 5 років. Ми у містечку. де нині живемо, порівняно недавно оселились. тому знайомих і друзів ще не завели. Звісно, дитина дуже хотіла свята. та й ми для нашої принцеси мали б його улаштувати, але ось халепа – кого запрошувати.
Сіли, подумали, а виходило, що й немає кого. Вся рідня наша роз’їхалась світами. Друзів немає ще поки на новому місці, як у нас. так і у доньки. Тоді вирішили, що буде правильно, якщо ми запросимо на гостину діток із групи доньки що у садку. Їх там не так багато – усього десять.
Ми запросили, як діток. так і їхніх батьків. дуже хотіли познайомитись із новими людьми, розширити коло спілкування на новому місці. так. власне і зробили.
Свято вдалося на славу. Виявилось, що усі усіх знають і знайомі давно. оскільки, група у садку середня, то мами уже не одне свято разом відзначали. Компанія була дружна і нас радо прийняли в її лави. діти веселились. ми ж сиділи на терасіі теж гарно проводили час.
Усе було добре, аж поки не прийшов час розходитись додому. Виявилось. що у Валентини не стало взуття. Ми спочатку посміялись, не повірили, пішли шукати, але година пошуків нічого не дала. Дорогі туфлі якими вона хвалилась не так давно. просто пішли самі-собою і адресу не назвали.
Нам було прикро і неприємно. Я Валентині дала своє якесь взуття, вона пішла явно невдоволена що все так склалось.
А вже наступного дня до нас почали телефонувати інші гості і всі були вкрай обурені. Вони запитували, як так і чого вони мусять вислуховувати все це після візиту до нас.
Валентина ж розгорнула активні пошуки своїх туфель і не вигадала нічого кращого ніж казати гостям нашим. що ми бачили, що саме з ними ті туфлі пішли. Мусили ми виправдовуватись, хоч ніхто не вірив нашим словам.
Тепер хоч із дому не виходь. Містечко у нас скоріше село міського типу. усі всіх знають, а нам таку рекламу зробили. Завела вчора у садок малу, але зі мною ніхто, навіть не привітався.
Я розумію, що вини нашої немає, але як виправити ситуацію я просто не знаю.
Як би ви вчинили на нашому місці у цій ситуації?
17,08,2023
Головна картинка ілюстративна.
