fbpx

Коли мама вчергове зателефонувала з одним і тим же проханням я просто не витримала. Може так і не можна робити, але мені здається, на моєму місці так вчинив би кожен

Після одруження ми з чоловіком вирішили, що нам потрібне власне житло. На нього потрібно було досить таки багато грошей. Ми їздили на заробітки і вже мали досить таки значну суму. Однак робота була сезонною, тож щоб було легше, мама пустила нас пожити у свою другу квартиру, яка дісталася їй від бабусі.

Домовилися ми з нею про те, що оплачуватимемо комунальні та зробимо ремонт за свій рахунок.

Планувалося просто оновити шпалери і зробити косметичний, але по ходу справи з’ясувалося, що комунікації старезні і проводку треба міняти. У результаті обійшлося нам усе в чималу копійчину. Стільки ми не планували витратити. Зате могли жити тепер у комфорті. Результат мені дуже подобався. Мамі він також сподобалося, вона, навіть сльозу пустила, мовляв не сподівалась, що ми таку “цукерочку” зі старої квартири зробимо.

Два роки ми їздили на заробітки і повертались у ту квартиру спокійно. І тут мама моя несподівано вирішила вийти на пенсію. Точніше її дуже вже попросили піти.

Вона прожила кілька місяців на пенсію і зрозуміла, що грошей їй не вистачає. Потрібно щось вигадати. Не знаю, хто їй це порадив, а чи сама до такого дійшла, але вона вирішила брати із нас за оренду. Спочатку озвучувалася невелика сума, десь четверть від можливої ​​оренди. Ми були здивовані неприємно заявами, але вирішили погодитися, оскільки за таку суму ми навіть кімнату не змогли б зняти.

Минуло ще кілька місяців, і мама заговорила про підвищення ціни. Та сума зовсім незначна, а квартира хороша, вона могла її здавати комусь. І попросила з нас повну вартість оренди квартири у нашому районі. Це було вже надто. Довелося нагадати мамі, що ми власним коштом зробили ремонт і ні копійки з неї не взяли. На що вона заявила, що то була наша ініціатива. Ніхто нас не просив. І взагалі, ми особливо нічого не зробили а вона людина у віці і ми про неї геть забули. Додала, що в нас і так кури грошей не клюють а ми її обділяємо.

І тут я згадала, що у квартирі мами половина – моя тато свого часу відмовився від участі у приватизації і ми з мамою є повноправними власниками того житла.

Коли мама вчергове подзвонила про оренду я їй повідомила, що ми будемо купувати власне житло, але мама повинна мені виплатити частку за квартиру в якій проживає. або ж ми її продамо.

Бабуся дзвонила моя, дуже невдоволена. Говорить що ніколит не очікувала від мене такого і що не так мене виховували.

А скажіть, хіба ж є в тому моя вина? Хіба ж я не так вчинила, як мама зі мною?

04,05,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page