Коли прийшов час з’явитись на світ моїй донці меншій, то я викликала маму із села, аби побула із старшим трирічним Костиком. Та й чоловік мій на роботі постійно, хоч суп би йому приготувала. Якби ж я знала до чого дійде, то ліпше б синочка до свекрухи завезла.
Ми із чоловіком п’ять років тому одружились. Живемо у столиці, орендуємо квартиру. Данило – чоловік мій, багато років працює водієм маршрутного таксі, там, власне, ми з ним і познайомились.
Робота у чоловіка важка і я це розумію, тож роблю усе, аби вдома він міг відпочити. так, мені теж не просто самій цілісінький день із сином, але я відповідаю лиш за одну дитину, а в нього повна маршрутка людей. Я прекрасно розумію, що спокійний сон і просто відпочинок йому необхідні житєво.
Режим у нашій сім’ї вироблений ще тоді, як ми із Данилом зустрічались: він приходить із роботи, їсть і йде відпочивати. Не повірите, але ми можемо із ним лиш кількома словами перекинутись, наскільки він за цілісінький день виморюється.
Однак, коли у нього відпустка, або вихідний, мій Данило прекрасний тато чоловік і сім’янин. Тоді він влаштовує мені вихідний, забирає сина на цілий день, або відпускає мене “погуляти”. Якщо нагальних справ у мене немає. то ми проводимо час десь за містом, або у торгівельному центрі втрьох.
Про донечку ми мріяли давно, тому новина що я при надії, стала для нас обох великим щастям. Данило одразу запитав, чи готова я до того, що мене очікує, адже він повинен буде брати більше змін і з дітками я буду одна. Звісно, я не мала дитина, сказала, що то лиш тимчасові труднощі і що я цілком справлюсь з усім.
Коли ж донька на світ попросилась, я маму викликала із села, аби вона за старшим сином моїм наглянула. Костику лиш три, чоловік на роботі і її допомога була мені потрібна.
Мама приїхала і з першого ж дня у них із моїм чоловіком стосунки не склались. Уже ввечері коли я відходила від появи доньки, мама зателефонувала і замість того, аби запитати як я і як її онучка, почала обурено висловлювати невдоволення моїм чоловіком.
— Данило прийшов додому, поїв і пішов спати. Спати, уяви собі. На мене, навіть не поглянув, буркнув щось схоже на привітання, зазирнув до малого і спати. Ні слова людського, ні розпитати, ні розповісти. Це що таке?
Мама волала в трубку так, що прокинувся Костик і захникав. Мама намагалась його вкласти, але малому було лячно, ще й сирена вила. Мама пішла будити Данила, аби він їй допоміг із малим, але той спав міцно і не реагував на тещу зовсім.
Не знаю. що там у них вчора сталось, але сьогодні вранці мама мені зателефонувала і заявила, що перевезла мої речі і речі мого сина до себе в село:
— Твій чоловік мені такого наговорив. в житті ні від кого подібного не чула. Після цього йому не місце у нашій родині. Уявляю. як тобі із ним жилось, чого ти мовчала, чого одразу не пішла? Сьогодні приїду за тобою на виписку, його щоб і духу поруч із тобою не було.
Я набрала чоловіка. запитала, що там сталось, а той теж аж пашить обуренням. Для Данила тепер мама моя не існує і в домі нашому він її бачити не бажає. Той теж сказав, що на виписку приїде і забере мене додому, але щоб мами моєї і близько не було.
Тут же мама передзвонює і заявляє. що якщо я повернусь до такого чоловіка, то я можу забути про те, що в мене є родина.
От така каша мені на голову. розумію, що доведеться когось обирати і якось виходити із цього становища, але як?
Якби знала, що буде так, краще б свекруху на поміч покликала.
І як мені бути? Кого обрати, маму, чи чоловіка?
05,09,2023
Головна картинка ілюстративна.
