Коли сестра із мамою без попередження до мене прямо на роботу завітали, я одразу зрозуміла, що нічого хорошого очікувати не варто. Лиш вийшла до них, як почалось. Співробітниці вікна пообвішували, мали на що дивитись і слухати. А мама рада старатись, аж підстрибує і на фальцет переходить, а сестра старається, ще тільки свідомості не втрачала

Коли сестра із мамою без попередження до мене прямо на роботу завітали, я одразу зрозуміла, що нічого хорошого очікувати не варто. Лиш вийшла до них, як почалось. Співробітниці вікна пообвішували, мали на що дивитись і слухати. А мама рада старатись, аж підстрибує і на фальцет переходить, а сестра старається, ще тільки свідомості не втрачала.

Моя сестра вісім років тому розлучилась зі своїм першим чоловіком. Я ще в школі навчалась, то мало що розуміла. Чула постійно лиш одне від неї і мами: Єгор не хороший, сестра бідося і добре, що розлучились.

У сестри від першого шлюбу залишився син Євген якого виховувала більшим чином я ніж вона. Після розлучення моя сестричка не довго із нами прожила, майже одразу переїхала до нового кавалера, а Євгена залишила із нами. Мама на роботі постійно, тож догляд за трирічним племінником повністю ліг на мої плечі.

Скажу одразу, що за ці роки у сестри нині вже четвертий шлюб. Євген і досі проживає зі мною, правда не в маминій квартирі. Я коли навчатись пішла, одразу від мами з’їхала, а згодом і Євген до мене перебрався. Не міг він нового маминого чоловіка витримати, втім, як і я.

Проти переїзду Євгена не виступив ніхто. У сестри ще троє дітей, мама більше зраділа несподіваній свободі, тож ми із ним удвох собі хазяйнуємо. Добре, що він росте хорошим хлопцем, веселим і дуже відповідальним. Мені із ним легко, зі школою питань немає. Євген не вибагливий, моєї зарплатні вистачає на нас двох.

Читайте також: Приходжу я додому втомлена і бачу на кухні розкладачку. У вбиральні хтось зачинився і чоловічим голосом наспівує щось собі приймаючи душ. Чоловік винувато протягнув: “Що я зроблю?”. Тут я не витримала і пішла поговорити зі свекрухою

А це, десь рік тому, знайшов Євгена його тато рідний. Виявляється, після розлучення виїхав Єгор на заробітки у Нідерланди та так там і залишився. Нині він отримав громадянство, тримає своє невелике кафе.

При першій їхній розмові я була присутня. У голові сиділи слова мами і сестри, про те, що Єгор не надто хороший, от я зі згоди Єгора і слухала про що вони там будуть балакати. Якщо чесно, мені було дуже лячно за племінника.

Але Єгор виявився приємним веселим і навіть із тією ж мімікою і улюбленими слівцями, що й Євген. Ми тоді утрьох гарно побалакали, ніякої напруги, ніби старі знайомі. Таке враження, що Єгор був завжди присутній у житті сина. Видно було, що він сумує за ним і йому справді не все одно що і як з його дитиною.

Відтоді ми спілкувались щодня по кілька разів. Єгор передавав нам гроші на життя. Нарешті здійснилась мрія Євгена і в нього з’явився новий ноутбук і телефон. Я старалась, але моєї зарплатні лиш на оренду і життя для нас двох вистачало, про гаджети круті і мови не було.

Коли Єгор приїхав відвідати сина, то зупинився у нашій квартирі. Мені було з ним легко і просто і їхав він уже в статусі мого кавалера. Я й справді закохалась, у нього, у його почуття гумору, відповідальність і життєву позицію.

Ще тричі він приїздив, я їздила до нього. А в останній світ візит покликав мене заміж. Не скажу, що то була для мене несподіванка, ні, я чекала пропозиції. Основним у нас було питання, як бути із Євгеном. Адже Єгор кликав нас у Нідерланди обох, але сестра навряд чи й погодиться відпустити свого сина.

Не знаю, як дізналась мама і сестра, ніби нікому я не казала, а може Євген проговорився, але вчора прилетіли до мене на роботу обоє. То роками я їм не треба, а це прямо бурю зняли. Бачте, я права не маю навіть думати про те, щоби заміж за колишнього чоловіка сестри піти. Мама аж підстрибувала від невдоволення:

— Ти його не знаєш, та він долю твоїй сестрі поламав. Як тобі узагалі у голову у нас поза-спинами таке робити, прийшло?

Сестра хлипає, ледь свідомість не втрачає. Мама волає, а мої співробітниці пообвішували вікна і слухають, що то діється. У кінці сцени сестра заявляє:

– Єгор нікуди не поїде. Я не дозволю. Він залишиться зі мною і крапка.

У мене аж ноги зтерпли після її слів. Ледь я до кабінету свого дійшла після того всього. Ні про яку роботу і мови вже не було. Сьогодні ось вдома залишилась.

Якщо раніше для мене було все просто і зрозуміло, то нині у голові просто каша.

А може і справді я поспішила погодившись вийти за Євгена, я ж його і справді добре не знаю. А що, якщо він не є тим, ким здається. Хіба б пішла від такого хорошого чоловіка жінка, хай навіть і сестра моя?

Якщо я наважусь і поїду, як бути із Єгором? Він же тільки мені був потрібен, я ж не зможу його залишити одного. З ким? Мамою, чи бабусею? Аж смішно.

А з іншого боку, моя сестра ніколи не була взірцем поведінки дружини. За ці роки чого тільки у її житті не відбулось, які тільки сцени у мене перед очима не проходили.

Заплуталась я геть, не знаю кому вірити: мамі і сестрі, чи Євгену?

Порадьте, як мені бути? Кого слухати?

Варто виходити заміж за колишнього чоловіка сестри?

06,09,2023

Головна картинка ілюстративна.

Жанна К.

You cannot copy content of this page