Перед весіллям батьки домовилися підтримувати молоде подружжя, адже ті були ще студентами. Підробляли, але тих грошей вистачало лиш на хліб. Потрібно ж допомогти дітям на ноги встати.
Машині батьки навіть точну суму назвали – пообіцяли по 10-12 тисяч щомісяця в бюджет молодої сім’ї вкладати. А мама Ігоря мовчала і очі ховала. Звісно, сказала, що від допомоги не зрікається, але конкретні обіцянки давати не може. Після цієї фрази одразу додому пішла.
Допомоги від неї молода сім’я так і не дочекалася. Навіть від весільної підготовки свекруха усунулась. Зварила заливне з хвоста – ось і вся участь. Сина в чужий костюм одягла, щоб не витрачатися, і вмила руки. Батьки Маші навіть кредит взяли, щоб організувати пишну урочистість для єдиної дочки.
На весіллі всі гості кидали на свекруху незадоволені погляди. При облаштуванні побуту Іраїда також не брала участі. Дала синові каструлю, добряче зношену ковдру та дитячий плед радянських часів. Мама нареченої як побачила “придане” зятя, так одразу і злягла. Мовляв, знайшли собі родичів, краще б із сусідським сином доньку одружили.
І ось Маша вже при надії. На чергових сімейних зборах батьки зобов’язалися допомагати дочці. А свекруха знову опустила очі і сказала, що не вміє возитися з маленькими дітьми.
— За мною вже треба доглядати скоро буде. Он сваха молода, нехай і няньчиться. Мені вже не до дітей малих.
Невістка пішла іншим шляхом – натякнула свекрусі, що їм би диван до появи первістка поміняти. Та й овочів би з дачі, щоби магазинними не харчуватися.
А Іраїда Борисівна начебто натяків не розуміє — спить собі спокійно, не діймає її совість. Живе тепер своїм життям, ні про що не журиться. Каже, що нікому нічого не винна.
— Як так можна, – щиро дивується невістка, – Каже, що сина виростила і тепер може жити спокійно. Говорить, що наші діти, то наші турботи і взагалі просить розраховувати нас лиш на себе. От як так можна?
Головне фото ілюстративне – pexels.
