— Краще б мене свати при знайомстві одразу з хати вигнали. Ми чотири години там знаходилися. І мене чотири години не бачили. Тарілку, кружку та ложку десь з вулиці принесла, трошки обмила і мені. Але мене не було для них, вони при мені про мене розпитували, але ніби я то місце порожнє.
Ніна з Сергієм на танцях познайомились. Молоді люди одразу одне одному сподобались. Зустрілися півроку і рішуче попрямували в РАЦС подавати заяву. І ось тільки там Ніна і почула, що батьки у Сергія проти такої невістки. І більш того, у Сергія є в селі наречена, яку батьки йому підібрали ще років з десяти.
— Як, і ви все ж погодились за нього вийти?
– Сергій же не винен. І мені по молодості здавалося, що якщо я буду хорошою дружиною, не буду сперечатися зі свекрухою, десь попрошу про допомогу, поговорю,допомагати в усьому буду – то за що ж мене не любити?
Ми були по іншому виховані, дівчатка зараз відразу готуються до зустрічі зі свекрухою, як до ворога йдуть одразу, я це по своїм синам зрозуміла. А я тоді навіть уявити не могла, що буду в якихось поганих відносинах зі свекрухою. В голові не вкладалося, повагу до старших в нас виховували надійно. Свекруха – друга
мама.
— Свекруха – друга мама. А якщо вона мамою бути не бажає – ні другою, ні п’ятою?
На візиті до батьків чоловіка Ніна сама наполягла, ну як це заміж виходити і з ріднею не познайомиться?
– І як? Не вигнали?
– Краще б вигнали. Я в будинок за чоловіком увійшла, Ми чотири години там знаходилися. І мене чотири години не бачили. Говорили з чоловіком, його за стіл покликали, він звичайно і мене посадив, мені навіть суп налили. Пам’ятаю така чашка була – з тріщиною, свекруха її звідкись з вулиці принесла. Тарілку, кружку та ложку десь з вулиці принесла, трошки обмила і мені. Але мене не було для них, вони навіть слова поганого не сказали, коли Сергій про заяву сказав. Промовчали. І його все питали про роботу, про ціни, про щось ще. А коли їхали, батько Сергію сказав, що цю жінку вони не визнають. При мені, але не мені, а йому. Але ми все одно весілля зіграли.
Через кілька місяців Сергій повідомив молодій дружині, що батьки приїжджають за покупками і зайдуть до них. Ніна одразу, давай питати, чим краще нагодувати. Сергій зітхнув:
– Не метушися ти, вони не стануть твого нічого їсти. Вони до мене їдуть.
Але Ніна все одно і пирогів напекла, і стіл накрила, і будинок прибрала, «як перед Великоднем». Навіть якщо за стіл не сядуть, нехай бачать, що син їх теплом, ласкою і домашнім затишком не обділений.
— Я хороша дружина – волала мовчки небажана невістка.
І зустріла свекруху з усією можливою привітністю. Свекруха будинок оглядала уважно і строго. Та й невістку теж. Але свекруха, ні в той, перший раз, ні після так і не сіла за стіл, який із завидною завзятістю накривала молода невістка.
Вони зазвичай просили води, діставали зі своїх вузликів свою їжу, їли в кутку щедрого столу. Але вони вже говорили з Ніною. Трохи, і зазвичай про сина.
— Так і прожили ми до старості. Ніби рідня, а ніби й люди чужі.
Текст редаговано – intermarium.news
Головна картинка – fonwall
