fbpx

Лариса в сімнадцять років стала матір’ю, так вже вийшло-перше кохання, почуття, яскраве полум’я зізнань. Дізнавшись, що при надії, це полум’я чомусь почало перетворюватися на попіл. Дівчина зрозуміла, що не кохає свого хлопця, сказала йому про це, у відповідь почула, що для їх стосунки теж були просто черговою грою

Лариса батькам розповіла про те, що трапилося, хотіла, щоб якось допомогли вирішити, тільки мати заборонила, сказала, що виховають вони внучку чи онука, це не ганьба, а радість у житті.

Лариса стала матір’ю донечки, батьки їй у всьому допомагали, вчитися відправили, самі з онукою сиділи.

Лариса психологом стала, подобалася їй робота. Донька Варварочка вже до другого класу пішла, батька свого не знала.

Познайомилася Лариса з молодим чоловіком – Ельдаром, на три роки від неї молодшим, у них дуже багато спільного, час проводили разом позитивно.

Ельдар пропозицію зробив, сказав, що Варю удочерить, на вінчанні наполягав.

Ось воно – справжнє щастя і мій дім не оминуло, думала жінка.

Весілля скромно відгуляли, на вінчання лише батьків запросили.

Лариса раділа життю, Варя Ельдара татом почала називати. У вихідні всією сім’єю в гості до батьків їздили.

Лариса готувала смачно, в домі затишно і чисто завжди, квартиру орендували, на своє житло не було коштів.

Ось тільки одне їй спокою не давало: вона дитину другу хотіла, але тільки чоловік просив не поспішати, хоча вже п’ять років разом прожили.

Одного разу Лариса почула, що Ельдар з “іншою” по телефону розмовляв. Лариса допит влаштувала, Чоловік і радий, нічого приховувати не став, сказав, що та друга дитину чекає.

Речі зібрав і пішов. Через місяць розлучився з Ларисою.

Знову хвиля самотності нахлинула на Ларису, долі дякувала, що Варя у неї є. Дуже ображалася на Ельдара, переглядала в соціальних мережах його фотографії з новою дружиною, вони щасливі, а ось Ларисі зовсім не весело.

Довгий час Лариса думала, що більше не буде в її житті чоловіка. Варя вже школу закінчила, Лариса думала тільки про доньку, переживала, як би вона долю матерів не повторила.

За Ларисою упадав Костя, після робочого дня іноді в кафе вечеряти ходили, парком вечорами гуляли.

Костя запропонував разом жити, у нього квартира своя, з дружиною він три роки тому розлучився, діти рідко приїжджають, частіше він сам до них навідується, з дружиною хороші стосунки зберіг, бажає їй щастя з її обранцем.

Лариса не відразу погодилася, через півроку тільки вирішила ще раз спробувати сім’ю побудувати. Костя запропонував стати його дружиною.

Лариса дуже любила фотографуватися з Костею, майже кожен день нові світлини у соцмережах з’являлися. Погодилася і заміж вийти, до весілля готуватися почали.

На роботу до неї Ельдар приїхав, сказав, що тільки вона йому потрібна, що кохає більше за життя, а з другою дружиною не складається життя, тільки син і утримує всі ці роки.

Ельдар обійняв Ларису-знайомий і такий рідний запах запаморочив голову, ніби й не було довгих років розлуки, Лариса нікого так не любила і не полюбить, як свого єдиного неповторного чоловіка.

Раптом мелодія телефону перервала щасливі миті, немов Костя відчув, що Лариса готова кинутися в вир з головою.

Лариса скинула виклик, подивилася в очі Ельдару і згадала останню зустріч.

– Пізно, сказала вона.

Лариса почала розповідати про підготовку до весілля, про дбайливе чоловіка, який ніколи не зрадить, порадила Ельдару жити заради сина, не руйнувати сім’ю, не можна вдруге здійснювати одну і ту ж помилку.

Ельдар пішов.

Пізніше Лариса дізнався, що дружина Ельдара постійно йому дорікає, що заробляє він мало, по магазинах він сам ходить, продукти закуповує, що частими стали непорозуміння в їхній родині – Ельдар другові про це розповідав.

Вийшла Лариса заміж за Костю, вважає, що розумом потрібно тепер жити, а не почуттями.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page