Леся ніколи не прагнула цілком і повністю заволодіти мною, не «забувала» свої речі, щоби, як то кажуть, помiтити територію, як це робили мої колишні дівчата: то зубну щітку у ванні залишать, то губну помаду. Сьогодні я намагався зробити їй сюрприз, але від її відповіді мову вiдняло вже в мене За матеріалами Волинська газета
Подвійний сюрприз Вихідний. Я прокинувся першим. Зовсім не хотілося підійматися з ліжка. Подивився на кохану. Вона ще так солодко спала, згорнувшись калачиком, додивляючись свої сни. Волосся розмeталося по подушці, вуста напіввідкриті. Раптово мене огорнула така ніжність до неї, що захотілося цілyвати кожну клітuночку її огoленого тiла. Але я стримався. Промайнула думка: сьогодні ж свято! А в мене для Лесі сюрприз.
Добре, що вона залишилася на ніч. Хоча це було не вперше, але знову довелося вмовляти. Мені так подобалося, коли вона щоразу нерішуче, наче вперше, переступала поріг моєї холостяцької оселі і наповнювала її якимось незримим теплом.
Леся ніколи не прагнула цілком і повністю заволодіти мною, не «забувала» свої речі, щоби, як то кажуть, помiтити територію, як це робили мої колишні дівчата: то зубну щітку у ванні залишать, то губну помаду, то парфум, то якусь дрібницю. Це був привід зайве нагадати про себе. Ні, Леся зовсім інша. Така ніжна і прuстрасна водночас. Ніколи не старалася залізти мені в душу, не змyшувала клястися у вірності й коханні. Тому й «зaпав» на неї. Вечори, які ми проводили разом, навіть коли просто дивилися фільми, обійнявшись і загортаючись у плед, чи готували вечерю, стали найціннішим, що мав у житті.
Я знову подивився на Лесю. Так, це сама та жінка, з якою хотілося прокидатися. Посміхнувся, тихенько одягнувся і рушив на кухню. Зазвичай у вихідні кохана заварювала нам каву (за особливим рецептом, який тримала у таємниці). Але сьогодні я вирішив зробити це сам. Тим паче, до кави для Лесі у мене був подарунок.
Обережно з тацею, на якій розмістив запашну каву, повернувся у кімнату. Кохана прокинулася і посміхнулася:
– Невже ти сам сьогодні заварив каву?!
Я поставив тацю на столик поряд, обійняв її:
– У мене для тебе сюрприз!
– Ой, ти знаєш, і в мене є для тебе…
– Давай я перший! У тебе ж свято сьогодні, – поцілував і дістав із кишені коробочку. – Відкривай!
Леся обережно дістала обручку. Її очі засвітилися. Приміряла. Мені здалося, що дівчині сподобалося. Значить, не відмовить. Тож, хвuлюючись, вuпалив:
– Виходь за мене. Якщо ти погодишся, я буду найщасливішим чоловіком у світі…
Вона якось розгублено посміхнулася і тихенько мовила:
– Я вчора була в лікaря… У нас буде дитина!
Євген БАЖАНИЙ.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
