Мама моя сидить он, на кухні хлипає. Бачте, не очікувала вона від своїх дітей такої черствості. Каже, що по іншому нас узагалі виховувала. А я щиро не розумію. чому повинна навіть думати про те. Так, зі сторони наш із братом вчинок по відношенню до тата може здатись не хорошим, але я щиро впевнена, що після того, як ви вислухаєте нашу історію, зрозумієте, що ми не могли інакше.
Ми росли із братом у дуже міцній і справді щасливій родині. Наші батьки були прекрасною і дуже гармонійною парою. Рідко і понині я бачила такі відносини, хіба одиниці.
Тато був для нас і другом і старшим братом і товаришем у іграх. Запросто міг ганяти із нами у футбол після робочого дня, або стати на кухні зі мною і допомагати готувати мені черговий “кулінарний шедевр”. Він з нами розмовляв. Ми були йому важливі і відчували його любов і підтримку.
Ми вже дорослими були, мали власні сім’ї, як дізнались несподівану новину: наш тато вирішив піти із родини. Виявилось що у нього була інша сім’я. Він довго це приховував, але коли його кохана була вдруге при надії, то все ж зважився – пішов у ту сім’ю.
Я дорослою була, але плакала, мов дитина мала. Те ж із братом відбувалось. наші почуття не передати словами. У нашого батька була донька якій виповнилось п’ятнадцять. Я переглянула її сторінку – тато був присутній у її житті завжди. Тобто, він спокійно ростив і нас і ту дівчинку. Приходив додому, посміхався, поводився так, ніби нічого не сталось у той час, як повертався не з роботи, а з тієї сім’ї.
Мамі нашій після тієї новини зле стало. Її забрали у стаціонар, ледь урятували. Відтоді у неї погано працює права сторона. У свої 47 вона стала схожа на стареньку бабусю. Практично вся посивіла разом, не мала волі до життя.
При розлученні тато не став робити благородних жестів, ні. Він сказав. що ми доослі люди вже, у нас свої сім’ї. Мама на той час у мене вже жила і він вирішив дім наш продати. Мовляв. і нам і йому потрібні гроші. так не стало у нас “родового гнізда” місця, яке ми всі називали домом.
Він не розумів, чому ми з братом після всього не хочемо із ним спілкуватись. Шукав із нами зустрічей, просив дозволу спілкуватись із онуками. Але мені було бридко навіть чути голос цієї людини. тата у мене не стало у той день, коли він повідомив. що йде.
Минули роки. Мамі стає легше, поступово повертається мова, хоча розумію її лиш я і то, якщо говорить повільно. Вона не здорова, звісно, але стан явно кращий ніж був у той час, коли тато йшов. Наше життя налагодилось. Увійшло у русло, нове, нам не звичне, але стабільне.
І тут до мами телефонує наш тато. Не знаю де у цього чоловіка совість, але він почав її благати, аби та простила його і дозволила повернутись. Молода любов не прожила з ним і п’ятнадцяти років. Як тільки татові виповнилось сімдесят, та пані повідомила про те, що хоче розпочати “нормальне” життя зі своїм ровесником. татові вказали на двері.
Нині він спинився у сестри своєї, іти нікуди, адже наш дім давно продано. Заробити на оренду житла, чи й на будинок який старенький у селі він не може, здоров’я не те. І тут він згадав про нас, про маму нашу. Готовий глядіти її, аби лиш мама його простила.
І знаєте, мама одразу сказала аби той приїжджав. Не знаю чому і як, але вона після усього пережитого і досі його кохає. Сцена була не з приємних: він прийшов із квітами. а я виставила його за двері.
Тепер мама хлипає на кухні і не говорить із нами уже тиждень. Переписується із татом, обговорюють варіанти спільного проживання.
Ми із братом проти усього цього. Батька у нашому житті не було останні роки і його повернення ні брат, ні я не бажаємо. Мама на очах почала здавати, усі ці події їй явно не на користь.
Сьогодні мій чоловік вперше висловив свою думку щодо того, що відбувається. Він просить мене, якщо не простити тата, то хоч маму пошкодувати. Каже, що вона мого батька справді любить, а кохання. якщо це справжнє кохання – всепрощаюче.
Тепер вони у двох із мамою вмовляють нас із братом. голова обертом уже від всього цього.
Скажіть, а як би ви вчинили на моєму місці. Дозволили б тату стати частиною життя мами? Чи оберігали б її, так, як ми оберігаємо із братом?
29,07,2023
Головна картинка ілюстративна.
