Марина неквапливо котила візок між рядами в супермаркеті. Сьогодні у неї вихідний, і вона хотіла приготувати вишукану вечерю. Давно у неї не виникало такого бажання. До недавнього часу життя йшло, як по накатаній колії, по інерції, без злетів і падінь. У свої п’ятдесят вона вже не чекала змін у житті. Улюблена робота, успішним викладачем в університеті, доросла донька, яка вже була заміжня і жила своїм життям.
З чоловіком розлучилися, коли дочка була зовсім малою, і все життя вона прожила одна. Звичайно чоловічою увагою жінка обділена не була, вона була дуже приваблива, завжди виглядала молодше своїх років, але ось тільки після невдалих стосунків з чоловіком в серці залишилася, як кажуть випалене суничне поле, яке дуже довго треба відновлювати.
Дитинство Марини пройшло в маленькому селі. Батько — сільський чоловік, який під мухою здатен був на різноманітні вчинки, про які Марина і згадувати не хоче. Інакше він не вмів. Матір Марини терпіла витівки чоловіка і жила з ним, ніби так і має бути. До неї, її мати, бабуся і можливо прабабуся так жили. Іншого життя вони й не знали. Для Марини всі чоловіки були однаковими. І немов для підтвердження її переконань, саме такий і зустрівся їй на життєвому шляху. Але вона, на відміну від матері змогла розірвати ці стосунки. Вирвалася з цього неправильного сімейного життя. І ще жодного разу про це не пошкодувала.
Сергій з’явився в її життя несподівано. Як кажуть, не було б щастя та нещастя допомогло. Марина впала і підвернула ногу, та так, що наступити на неї не могла. А Сергій — травматолог. От саме на прийомі і відбулося їх знайомство. Що відбувається в такі моменти ніхто не знає, чи то амур посилає свої стріли, чи магнітом притягує людей одне до одного, а можливо все просто вже давним давно написано, хто, і де, і з ким, повинен зустрітися. Так і сталося.
Сергій був розлучений, мав десятирічну дочку, яка жила з мамою за кордоном. Пережив подвійну зраду, дружина і його друг дитинства зустрічалися за його спиною. Після такого в душі все вигоріло, залишилася пустеля. А ще, він був на десять років молодший за Марину. Але їх це зовсім не бентежило. Просто зустрілися дві людини з вигорілою душею. Дві самотності випробуваних життям.
Поруч з Мариною йому було цікаво і хвилююче, дивно і одночасно спокійно, затишно. Вона дуже сильно відрізнялася від усіх, його однолітків, і тих хто молодший… Вона не обманювала, не корчила із себе казна що, не грала якихось вигаданих ролей, вона просто жила. І робила це красиво, з якоюсь королівською гідністю і одночасно зачаровувала простотою. Напевно це приходить з віком… Хоча не виключено, що інші так до старості і залишаться малолітніми інфантильними дівчатами.
Марина викладала покупки на стрічку, і не побачила, як змінилося обличчя касирки, коли вона її побачила. Марина впізнала цю дівчину, вона бачила її біля будинку Сергія.
— Здрастуйте, будь ласка ваше пенсійне посвідчення, — звернулася до Марини касир, — для пенсіонерів сьогодні додаткова знижка.
Марина розгубилася, не очікувала такого звернення.
— Забули вдома? Дуже шкода, пенсії у всіх маленькі, а тут би знижечку отримали.
Швидко розрахувала Марину і взялася за наступного покупця. Касирка, що сиділа поруч, питає:
— Ти що мелеш, які знижки пенсіонерам?
— Та це ж я так просто, це знаєш хто була, ось та фіфа, це ж пасія Сергія, мого сусіда. Уявляєш на десять років старша за нього! На пенсію скоро, а все туди ж, любов у них, так ніби молодших він собі знайти не міг.
Касирка пирскала злістю, розрахувуючи наступного покупця. Ним була літня жінка, явно пенсіонерка, вже років двадцять як. Та й каже:
— Ось моє пенсійне, а знижки скільки? Це разова акція, або ще можна підійти?
— Яка акція? Немає ніяких знижок, ви не правильно зрозуміли.
— Як це немає! Ви що тільки своїм знайомим якимось знижки пропонуєте? Ви сказали пенсіонерам сьогодні знижки. Ось я пенсіонер, робіть мені знижку!
— Вам почулося, немає знижок говорю. Не починайте, жіночко. Платіть не затримуйте чергу.
— Я на тебе скаргу напишу, — сказала літня жінка. — Ти безсовісна, і правильно роблять, що тебе заміж не беруть.
Марина не сильно засмутилася через таку витівку касира, просто була здивована. Чому цій дівчинці захотілося зробити так? Мабуть у неї є на те, якісь причини. І Марина не буде давати їй відкоша, грубити у відповідь. Навіщо? За камінь кинутий у когось тобі, обов’язково від долі прилетить відповідь. А їй зараз так добре і спокійно, і вона дуже боїться зруйнувати це своє таке довгоочікуване щастя. Чому ж оточуючим не все одно скільки їй років? Ось і донька їй каже:
— Мамо, ти що себе вважаєш «зіркою естради» загордилася? Ти віриш, що молоді чоловіки просто так падатимуть до твоїх ніг? Це очевидно, що йому від тебе щось потрібно! Ну, був би він хоч на рік, або два молодший, але ж не на стільки! Це вже занадто, як кажуть через край! Перепиши на мене квартиру, щоб убезпечити себе від цього пройдисвіта.
Багато хто вважає, що шлюб повинен укладатися між однолітками. Ну, або чоловік має бути трохи старшим. Всі інші шлюби вважаються нерівними.
А можна сказати й по-іншому, якщо мова йде про шлюб по любові, він не буває ні рівним, ні нерівним. Він буває тільки по любові.
Фото ілюстративне.
