fbpx

– Машуню, привіт! – У слухавці пролунав його підозріло радісний голос.- Слухай, чому телефоную, приготуй сьогодні що-небудь смачненьке на вечерю. Голубців, га? Від обурення я перестала дихати. Голубців?! – А ти взагалі знаєш, скільки на них піде часу?

“Щаслива жінка. Хто вона?” – було написано в заголовку рекламної статті. Дійсно, хто?

«Хтось вважає, що найщасливіші – дружини олігархів. Для інших це успішні бізнес-леді. Для третіх – улюблена дружина і мати парочки карапузів. А ви як думаєте?”

Хм… Ну взагалі-то, варіант з олігархом мені подобається. Далі я натиснула на посилання, і відкрилося відео. На екрані з’явилася пані років сорока. Не красуня, але дуже ефектна. У білосніжній блузці, верхній ґудзик якої був розстебнутий, і в вирізі виблискував тонкий ланцюжок з підвіскою у вигляді крапельки. Пані представилася Ольгою Гринчук, жіночим психологом, тренером і автором жіночих курсів.

– А що якщо я скажу вам, що по-справжньому щаслива жінка – це вільна жінка! – мовить з екрану тренер Ольга. – Причому, вільна в даному випадку не означає – самотня. – І Ольга загадково посміхнулася. – Свобода у такої жінки всередині. Свобода від стереотипів, забобонів і громадської думки. Вона не чекає, коли хто-небудь виконає її бажання, а робить це сама. Не підлаштовується під оточуючих. Не боїться осуду. Вільна жінка сама вирішує, чим зайнятися в даний момент. Я вчу жінок бути вільними і щасливими і запрошую на свій безкоштовний вебінар.

Я мрійливо закотила очі. Ех, добре б стати такою жінкою. Вирушила на кухню, де мене чекала повна раковина немитого посуду. Включивши воду, я з сумом дивилася на брудні тарілки. Так. Стоп. Як там вона говорила? Сама вирішує? Ага!

І я рішуче закрила воду. І дістала килимок для йоги. Я не займалася своєю улюбленою йогою майже три роки.

Включила розслаблюючу музику. Зовсім тихо. Розстелила килимок і лягла. Як же добре! Почала виконувати забуті вправи. Кожен куточок з вдячністю відгукувався на кожен рух. Дорога Ольго, де ж ти була раніше?

Я стояла в позі собаки мордою вниз і блаженствувала, коли в передпокої пролунав тупіт маленьких ніжок. Це прокинувся мій син Іван. Через секунду він увірвався в кімнату, побачив мене, застиг на мить і радісно заволав:

– Мама – тунель!

І тут же почав ганяти піді мною машинки і кілька разів проповз сам.

– Все, Івасику, мама втомилася. Ходімо їсти.

Посуд все-таки довелося вимити.

Прийшла розсилка від Ольги. У новому відео вона цікавилася:

– Чи багато серед вас заміжніх жінок? А таких, що працюють? А молодих мам? Ви коли-небудь вимірювали масштаб тієї роботи, яку робите кожен день? Впевнена, що так. А ваш чоловік це цінує? Не думаю. – Тут Ольга знову таємниче посміхнулася і блиснула очима в камеру. – Адже вони весь час тільки чекають від нас. Чекають затишну прибрану квартиру. Гарячу вечерю. Чистого одягу і свіжу постільну білизну. Що діти будуть спокійно поводитись весь вечір, а дружина – виглядати на мільйон доларів.

– Це точно, – кивала я, дивлячись на обличчя Ольги. – А ще ось це: ну ти ж вдома сидиш, не працюєш. А у самого навіть мільйона гривень немає!

– А те, що ви вчора сорок хвилин відмивали духовку від жиру. Хіба він помітив?

– Щас! – підтвердила я.

– Півдня прибирали на балконі. Він оцінив?

– Ха-ха! Тільки те, що чисті шкарпетки закінчилися, помітив і оцінив.

– Я вчу жінок, як змусити поважати себе. Як зробити, щоб чоловік рахувався з вами. Не пропустіть мій безкоштовний вебінар.

– Ма-ам, хочу мультики! – пролунав з кімнати голос Іванка.

Я зітхнула.

– З дворічними чоловіками таке не прокатує, – сказала я застиглому на екрані зображенню Ольги Гринчук і пішла включати мультики.

У цей момент зателефонував Влад.

– Машуню, привіт! – У слухавці пролунав його підозріло радісний голос. – Слухай, чому телефоную, приготуй сьогодні що-небудь смачненьке на вечерю. Голубців, га?

Від обурення я перестала дихати. Голубців?!

– А ти взагалі знаєш, скільки на них піде часу? Ти б спочатку поцікавився, чи є у мене час на голубці! – відповіла я, карбуючи кожне слово.

– Машуню, ти чого? Івасик вередує?

Але я не стала слухати і відключилася.

– Експлуататор! – сказала я в згаслий монітор. – Голубці йому…

І включила комедію з Kемерон Діас.

Увечері прийшов Влад з пакетом в одній руці і коробкою в інший.

– А нам премію дали! – радісно повідомив він. – Ось. – Чоловік підняв руку з пакетом. Брязнули пляшки. – Думав, посидимо удвох, коли Ванька засне. А щодо голубців я правда погарячкував, Маш. Ну їх. Я ось по дорозі нам піцу взяв і ролів. – Влад продовжував посміхатися. – Може, візьмеш?

Я забрала у нього покупки.

– А піцу краще розігріти. Охолола, поки віз.

– Ось Ваню вкладеш і розігрієш. Раз вже ти сьогодні вирішив влаштувати для дружини відпочинок, роби це по повній.

Чоловік провів мене здивованим поглядом.

– Ого, як у нас духовка блищить! – Почула я через деякий час.

А незабаром відчула чудесний аромат гарячої піци. Я подумки підморгнула Ользі.

Зізнаюся, вечір вийшов чудовий. Я вирішила продовжити переможну серію і на наступний день обдзвонила подруг.

– Машуня, ми з хлопцями домовилися завтра в спортбарі посидіти, – заявив Влад в п’ятницю після роботи.

– І ти мені тільки зараз про це говориш?

– Ну так, а що? Сергій сьогодні подзвонив і запропонував.

– І ти відразу погодився? Навіть не знаючи про мої плани!

– Машуню, та які в тебе пла…

– Ми з дівчатками йдемо в кіно!

Влад витріщив очі. Виникла пауза.

– Ну так… напевно ж вдень?

– Все вірно. Вдень йдемо в кіно, а відразу після нього – в якесь нове модне кафе. У Аліни там знайомий адміністратор, і для нас зарезервований найкращий столик. Я сто років нікуди не вибиралася з подругами, так що ти залишаєшся з Ванею.

– Маш, ну якось незручно, у нас домовленість…

– А у нас що, по-твоєму? Ваня давно не немовля, так що ти прекрасно впораєшся. А ми будемо веселитися з дівчатками. І танцювати! І пити ексклюзивний чай.

Я встала з-за столу, вийшла з кухні, потім знову повернулася і додала, тицьнувши пальцем в стільницю:

– І ігристе!

Влад радісно подивився на мене.

– А можна мені з вами?

– Звісно. І Ваню візьми.

– Гаразд, Маш. Проведу час з Іванком. Зате у мене вагома причина відмовитися.

– Як це?

– Та розумієш, у Сергія з дружиною не ладиться, тимчасово розійшлися. І у нього інших тем для розмови тепер немає. Збирає нас, щоб про свої проблеми поговорити, а мені не дуже хочеться це постійно слухати. Івасику, ти де? Мама сказала, що ми з тобою завтра веселимося удвох!

Ну ось. Зіпсував смак перемоги.

Після зустрічі з подругами я повернулася додому в такому грайливому настрої, що вранці, щойно прокинувшись, Влад притиснувся до мене і промуркотав на вухо:

– Кохана, треба тебе частіше з дівчатками відпускати. Може, повторимо?

Але не тут-то було. Прокинувся син.

Безкоштовний вебінар Ольги Гринчук був присвячений в основному розповідям про вражаючі результати її учениць. Потім вона презентувала свій платний курс під назвою «Щаслива вільна жінка». На екрані висвітилася ціна курсу – дев’ять тисяч триста гривень.

«Ого», – думаю.

– Як ви вважаєте, це великі гроші для того, щоб стати щасливою? – цікавиться Ольга. – Не відповідайте, бо у мене для вас подарунок. На честь Нового року знижка на мій курс складе п’ятдесят відсотків.

На екрані числа 9300 перекреслили червоною лінією, і з’явилося 4650. Що ж, у мене як раз є власні заощадження.

– А тепер можете задати мені питання в чаті.

«Як побудувати щастя з чоловіком?» – запитала якась Катерина.

– О, яке цікаве питання з’явився. – Ольга посміхнулася, як мені здалося, дещо поблажливо. – А навіщо вам чоловік? Га, Катерино? Напишіть, будь ласка, в чат. Ви вважаєте, жінка без чоловіка не може бути щаслива? Катерино, не бачу вашу відповідь.

І тоді я написала: «А ви заміжня?»

– Та-ак. Надійшло запитання від Марії. Ні я не заміжня.

«А були?»

Знову поблажлива посмішка.

– Двічі.

“А діти у вас є?”

– У мене немає дітей. Маріє, будь ласка, задавайте питання по темі нашого вебінару.

Але я не могла зупинитися.

«Ви коли-небудь кохали по-справжньому?»

«Ви були щасливі в шлюбі?»

«Ваші чоловіки цінували вас?»

«Чому ви розходилися?»

Весь чат немов застиг і чекав, що скаже Ольга. На обличчі тренера і жіночого психолога відбилася досада упереміш з розгубленістю. Потім вона все-таки зібралася і відправила в камеру чергову усмішку.

– Що ж. Я обіцяла, що вистачить і години. Час нашого вебінару минув. Необхідна інформація про мій курс прийде вам в особисті повідомлення, а мій помічник відповість на будь-які питання.

Я закрила вкладку.

– Машуню, вечеря готова! – пролунав з кухні голос чоловіка.

Влад з Іванком веселилися в дитячій розважальній зоні, а я гуляла по торговому центру. Повільно йшла вздовж скляних вітрин та й стала роздумувати про щастя.

Раптом я побачила її – курточку моєї мрії. Я ще на початку зими звернула на неї увагу. Це була білосніжна куртка довжиною до коліна, з білим пухнастим хутром на капюшоні, з блискучими кнопками і в’язаними манжетами. І зараз числа 9300 на ціннику перекреслено червоною лінією, а нижче було написано – 4650.

Я зайшла в магазин. Зрештою, я сама вирішую, на що витратити власні заощадження.

Я йшла, помахуючи великим паперовим пакетом, в якому, згорнута дбайливими руками продавця, лежала курточка моєї мрії. Здалеку побачила своїх улюблених чоловіків. Ваня сидів у Влада на руках і, помітивши мене, радісно замахав долоньками. Влад дивився на мене і посміхався.

Я вже знала, що я щаслива жінка. Ну, можливо, не вільна. Та це ж зовсім трішки.

Трішечки!

Автор: Замітки кумедної пані.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page