Українка Ірина Бранденбург живе в Швейцарії більше 20 років.
Жінка розповідає, що середньої зарплати в Швейцарії немає. Межа бідності – це $2,5 тис. На таку суму в місяць прожити фізично неможливо, пише Gazeta.ua.
“Квартири у нас прийнято орендувати. Робота сьогодні є, завтра немає. Той, хто орендує квартиру, абсолютно необмежений в пересуванні. Це набагато легше. Сімейні пари, у яких кар’єра вже склалася, у яких є бізнес, купують будинки, – розповідає Ірина.
Також швейцарці люблять подорожувати. Здають квартиру, складають кудись свої речі і їдуть куди завгодно. Скажімо, на рік. Просто катаються країнами. В Швейцарії не прийнято подорожувати в кредит, на це люди відкладають гроші. Можна абсолютно спокійно домовитися з роботодавцем поїхати, наприклад, на три місяці. Це неоплачувана відпустка, але багато хто погоджується.
У Швейцарії дітей заводять в основному після 30.
“Дитину ми тільки в 40 років завели. Спочатку хотіли побудувати кар’єру, пожити для себе, помандрувати, потім вже осісти. Тут так прийнято, якщо з’являється дитина, розраховуй тільки на свої сили. Система така, що безкоштовні дошкільні установи взагалі відсутні. Тут все приватне і за все треба платити. Садок обов’язковий, але там дітки тільки з 4-5 років. І школа у нас тільки з 8 ранку до обіду”, – каже жінка.
“Решту часу потрібно, щоб за дітьми хтось наглядав або дорогі приватні установи. Бабусі і дідусі не збираються сидіти з онуками. Бабуся, яка пожертвує своїм вільним часом на дітей дочки або сина, – рідкість”.
03/13/2019
