Дівчата, допоможіть, тільки не треба мене лаяти і говорити, мовляв, сама винна. Я й так знаю, що сама винна.
Я зараз живу в орендованій квартирі, яку оплачує мій перший чоловік.
Ми з ним так домовилися, коли розлучалися: що він мені оплачує квартиру доти, доки я не зустріну другого чоловіка.
І ось, кілька тижнів тому це сталося. Я дуже щаслива. Але перший чоловік сказав, що за квартиру більше не платитиме, бо вже є другий чоловік.
Я сама оплачувати поки не можу цю квартиру. От думаю, що тепер робити і як вийти з цієї ситуації.
Орендувати квартиру подалі від центру, дешевшу, щоб самій оплачувати?
Але річ у тім, що тоді моєму новому чоловікові буде дуже далеко до мене їздити, переживаю, що дуже рідко його бачитиму.
Чи варто з’їхатися і запропонувати йому оплачувати половину хоча б…
Читайте також: Моя мама постійно ходить до мене в квартиру у час моєї відсутності. Я більше так не можу, чесно
Але як це зробити і чи варто взагалі робити? У нас просто стосункам лише кілька тижнів! І питання фінансів не хочеться порушувати, і жити від нього далеко теж не хочу переїжджати.
Ну що мені робити?
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся