Моя мама до пенсії уже ледь допрацювала. Я чула щоденно, як їй важко і як вона хоче нарешті вже відпочити. Я й сама бачила, що вона виснажена і здоров’я почало підводити, тому вихід на пенсію ми всі святкували. Аж тут, за місяць, я чую. що мама на роботу повертається. Здивовано запитую, що стало причиною і від почутого мало дар мови не втрачаю.
Мама мріяла про пенсію. Думала, що сидітиме вдома і займатиметься своїм улюбленим хобі: рукоділлям. Ми навіть гостей покликали, коли мама останній день відпрацювала. Її просили залишитись, але вона не стала. У неї кожен день уже був розпланований і вона лиш мружилась щасливо розповідаючи. як то буде все.
Чи вийшло це в неї? Ні! А все через мого батька.
Сам він багато років працював керівником. Так, така людина любить і вміє командувати іншими. Але ж хіба так можна? Щовечора він вигадував для мами справи наступного дня. Ще й дуже невдоволений, якщо мама раптом чогось не зробила.
Доки мама працювала, то вони бачились рідко. Навіть, відпустки жодного разу за багато років не співпадали. А тут мама вдома і від чоловіка отримує лише зауваження. Більш того, звичний борщ і котлети йому уже не до смаку. якщо жінка цілий день відпочиває. то може і чогось кращого приготувати йому.
— Або я іду від нього, – каже мені мама, – або виходжу знову на роботу. Третього тут не дано. Нічого йому довести не можливо. бачте, я не працюю і тому тому просто зобов’язана робити так, як все бачить він і край. А сам після роботи лягає на диван і очікує. коли йому усе подадуть на таці, бо ж я нічого не робила, а він виморився.
Мені маму мою дуже шкода, а чим зарадити – не знаю. Тато у мене прекрасна людина і мама із ним прожила щасливо все життя. Але виявилось, що щастя було у тому, що в них геть різні графіки і темп життя.
Як воно буде – уявлення не маю. Вони ж через кілька років разом удома вже сидітимуть. І що? Розійдуться?
27,05,2023
Головна картинка ілюстративна.
