Привіт всім-всім-всім! Підштовхнула до написання історії моя сестра, коли я поділилася з нею досвідом свого сімейного життя. Суть полягає в тому, що ми з чоловіком один день в тиждень проводимо окремо один від одного.
Все починалося досить банально – чоловік з друзями щоп’ятниці після роботи відпочивав в барі. Випивав трохи і в п’ятницю він приходив дуже пізно, приймав душ і відразу лягав спати. Звісно, що мене це не влаштовувало і на наступний день я його “пиляла”. Але чоловік не змінювався – продовжував майже кожного тижня зустрічатися з друзями.
Спочатку я злилася на нього, іноді ревнувала, іноді приходила зчиняла бучу. Але мене в якийсь момент перемкнуло… А чим я гірша?! Чому я зобов’язана сидіти ввечері в п’ятницю вдома і чекати чоловіка? Подзвонила одній подрузі, другій… Зібралися у мене. Взяли червоного, нарізали бутербродів, відварити креветок. Чудово посиділи. Згадали, як разом збиралися, як гуляли, відривалися. У нас роти весь вечір не закривалися. І це було… прекрасно. Я не можу підібрати іншого слова, щоб описати той вечір!
Домовилися, що наступного тижня знову зберемося. До речі, одна з подруг так засиділась, що спізнилась на маршрутку, а таксі визвати нам не вдалося. От я і залишила спати її в залі. Подумала – нехай краще вранці поїде додому.
Чоловік дуже здивувався, коли вранці в суботу виявив в квартирі мою подругу. Посміхнувся, але нічого не сказав.
Відтоді я так і збираюся з подругами по п’ятницях: пліткуємо, іноді дивимося фільми, іноді випиваємо. Чудово проводимо час. Чоловік в цей час відпочиває з друзями. Ось так з чоловіком і дійшли згоди.
Зауважу, що відпочивати один від одного все ж треба! 4 роки в шлюбі – політ нормальний!
Фото ілюстративне.
