fbpx
Історії з життя
Ми заїхали до сина, дивлюся, а в передпокої вся стіна покреслена фломастером. Я мало не впала! Це ж Танін молодший син вже у нас командує, ось так!

Батько сказав Миколі так: “Заборонити одружитися з Тетяною я тобі не можу, ти вже дорослий! Але в такому випадку, каже, ключі від квартири і машини поклади на стіл і гуляй. Так буде справедливо – сам живеш своє життя, значить, сам. По-чесному, з нуля…

– А він що? Син, тобто? Поклав ключі на стіл, чи як?

– Поклав… Три місяці тому. І заблокував нас з батьком всюди. Новини про нього тепер через рідню дізнаюся …Кажуть, одружився, весілля не було як такого. Орендували квартиру однокімнатну, живуть там з Танею і її молодшою ​​дитиною…

Єдиному синові Ірини Геннадіївна і її чоловіка, Миколі, двадцять сім років. Сім’я у них досить забезпечена, і синові вони дали все. Хорошу освіту, автомобіль на закінчення інституту, а кілька років тому – останній штрих: Коля отримав від батьків ключі від нової однокімнатної квартири.

– У наш час молодій людині потрібен старт! – пояснює Ірина Геннадіївна. – Коли він там ще заробить своє… У молодих фахівців після інституту зарплати невеликі! А жити хочеться нормально завжди, навіть в молодості – не в орендованому сарайчику, а в хорошому житлі з ремонтом…

Треба сказати, Микола – хлопець цілком адекватний, не дивлячись на те, що єдиний син. Батькам вдячний, працює, подорожує, зустрічається з друзями – словом, живе звичайним життям молодої людини. Ірина Геннадіївна з нетерпінням чекала, коли ж у Колі з’явиться постійна дівчина, і рік тому це сталося.

Дівчина батькам категорично не подобається. – Тому що там не дівчина, а… бабуся! – ледь не плаче Ірина Геннадіївна. – Її старшому синові двадцять один рік, як? Того й гляди, внуки будуть!

– А їй самій скільки?

– Тридцять сім! На десять років старше за Колю, так. І ти уявляєш, у неї вже такий син. Простий арифметичний підрахунок підказує, що вона в дев’ятому класі стала матір’ю. Ось чого можна чекати від такої фіфи, га?

Крім старшого сина, у Тетяни є ще й молодший, п’ятирічний. – Невідомо від кого, батька у дитини немає, – зітхає Ірина Геннадіївна. – І судячи з усього, з дитиною не все в порядку! Я подробиць не знаю, бачила його мигцем кілька разів. Але і того, що я бачила, досить, щоб зрозуміти. Хлопчиськові п’ять років, а він майже не говорить ще. Та й взагалі, знаходиться на рівні однорічного малюка!

До знайомства з Колею Тетяна жила в квартирі якихось знайомих і перебивалася випадковими заробітками: мила підлоги, брала участь в платних опитуваннях, вигулювала собак. Виживала на якісь смішні копійки, при цьому не втрачала оптимізму. Старший її син після появи молодшого жив у свого батька, потім перебрався в студентський гуртожиток, де мешкає і зараз.

– Від нормальної матері дитина в п’ятнадцять років не втече! – зітхає Ірина Геннадіївна.

Хоча, цілком можливо, син від Тетяни з’їхав просто тому, що тато був багатший. – Коля її практично на вулиці підібрав, з квартири її з дитиною на той момент попросили! Розповідає Ірина Геннадіївна. – Ніби як спочатку орендував їй кімнату, а потім якось раз ми заїхали до сина, дивлюся, а в передпокої вся стіна покреслена фломастером. Я мало не впала! Це Танін молодший син вже у нас командує, ось так!

Батьки не раз говорили Миколі, що його вибір їм зовсім не подобається, але на диби стали тільки в останні місяці – коли дізналися, що син і Тетяна подали заяву в РАЦС. Син прийшов запрошувати їх на весілля, але почув ультиматум. – Сказали, що ми з батьком категорично проти цього весілля, а якщо вони самі з вусами – нехай самі і пробиваються в житті. Квартиру і машину нехай повернуть!..

Як вдалося дізнатися натяками, справи у Колі зараз йдуть неважно. Тетяна не працює, і у Колі на роботі почалися проблеми. А сім’ю треба годувати, за квартиру платити, утримувати дитину.

– Ось і подивимося, чи надовго його вистачить! – каже Ірина Геннадіївна.

Як вважаєте, нормальне рішення: відібрати те, що давали раніше, в виховних цілях? Поки син був слухняним, користувався батьківським майном, а вибрав дорогу самостійну – квартирку нехай віддасть, бо не погодився з волею батьків? Хіба можна так? Якщо вже піднесли ключі спадкоємцю, забирати назад – не діло? Виглядає це не дуже, якщо чесно.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page