Мені 35 років, є син Даня від першого шлюбу, йому вже 10. Після розлучення з колишнім чоловіком довго була впевнена, що більше заміж не вийду. Натерпілася багато чого. Не хочу вдаватися в подробиці і згадувати, це було складно.
Було все: і непорозуміння, і голосні суперечки, і пропажа грошей із сімейного бюджету, які програвалися. Апофеозом став випадок, коли чоловік почав розмахувати своїми ручищами… В той день я просто взяла на той момент шестирічного Даню в оберемок і втекла до мами. Прямо так, без речей. Так почалося моя самотнє життя.
Мама моя – жінка гарна. Але з деякими дивацтвами, як мені здається. Вона свято вірить, що головне в житті будь-якої дівчини – це створити міцну сім’ю і мати якомога більше дітей.
Ніяк не збагну, звідки у неї це. Сама мама заміжньою не була і мене народила від одруженого. Можливо, натерпілася в житті, ось і хоче для доньки кращого. Не беруся її засуджувати. Але мамині установки привели до незручної ситуації.
Отже, незважаючи на власні страхи і думки про те, що «розлучена з причепом» ніколи не зустріне чоловіка, готового взяти на себе подвійну відповідальність, я вийшла заміж вдруге. За чудову людину, з якою познайомилася на роботі дуже давно.
Звати мого другого чоловіка Ілля. Йому 40, у самого за плечима важке розлучення через зраду дружини. Так що ми чудово розуміємо один одного. Спершу просто спілкувалися, він іноді допомагав мені по господарству, робив якісь чоловічі справи.
Потім ми обоє зрозуміли, що між нами з’явилося щось більше… І ось він зробив мені пропозицію, яку я не могла не прийняти.
Весілля було скромне, але затишне. Були тільки найближчі. Ніяких ресторанів, шикарної сукні і лімузинів. Все це вже було і у мене, і у Іллі в минулому.
Даня з Іллею, до слова, відразу знайшов спільну мову і почав називати татом, тут проблем не виникло. Мама ж буквально ридала від щастя. Вона ж твердо вірила, що заміж дочка більше не вийде.
Правда, мама встигла поставити мене в незручне становище. Коли встала з келихом і вимовила тост, присвячений моєму «останньому шансу» мати ще дитинку. Я почервоніла. Ілля тільки посміявся і обійняв мене сказавши, що, мовляв, зробимо все, що зможемо.
Після весілля почалися дивні речі. Даня раптом почав майже весь час проводити у бабусі. І після школи до неї, і ночує у неї, і на вихідні до неї відпрошується.
Я намагалася поговорити з дитиною. Може, якісь конфлікти з Іллею? Говорила і з мамою. Вона тільки стиснула плечима. Нічого не знаю, але раз дитина хоче, не можу їй відмовити.
Одного разу вранці в неділю Даня зайшов на кухню, коли я готувала сніданок, і раптово обійняв. Сильно-сильно, як в дитинстві. Я мало не заплакала, притиснула дитину до себе. Він подивився на мене і несподівано запитав:
– Мама, тільки правду скажи. Я вам дійсно заважаю?
– Що? – я трохи на підлогу не сіла від такого питання. – Хто тобі сказав таку нісенітницю? Я тебе обожнюю, Ілля тебе любить!
Даня довго не хотів говорити, звідки у нього виникла така дивна точка зору. Але в підсумку розколовся. Виявилося, моя матінка дитині в голову вклала думка: у мами нова сім’я, їй треба займатися своїм чоловіком. А ти поки, мовляв, у мене поживи. А там видно буде.
Спершу я не могла дихати від обурення. Потім зателефонувала мамі. Вона не хотіла зізнаватися ні в чому. Але все ж розповіла про свої плани, коли я натиснула.
Вона була впевнена, що Даня може перешкодити «появі ще однієї дитини. А у мене, бачте, «мало шансів». І я і так «стрибнула у останній вагон поїзда, що рушив». Ну і як на таке реагувати?
Тепер дитина проводить час з нами. Нікому не дозволю говорити моєму синові, що він у чомусь може мені завадити! І, до речі, зараз я на восьмому місяці. Так вийшло, що все сталося ще до весілля. І Даня з нетерпінням чекає моменту, коли у нього з’явиться маленька сестричка.
Фото ілюстративне.
