fbpx

На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав

На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав.

Найпершим моїм відкриттям неприємним було те, що квартири, яку вони нам обіцяли подарувати, поки не було. Вірніше, вона була, але там жили бабуся і дідусь мого чоловіка. Люди прекрасні, ще досить молоді і жваві. Дай Бог їм здоров’я і довгих років.

Потім я зрозуміла, що й слова про всебічну підтримку і допомогу теж сприймати прямо не потрібно було. Мама мого чоловіка готова була допомагати лиш порадами і підтримувати голосним зітханням. коли я їй щосб розповідала.

За сім років свекри навіть не подумали, що ми живемо на межі виживання. Жодної копійки не дали! Мої батьки нам і продукти купують, і оплачують комуналку, перші роки квартиру винаймали. Навіть, коли онук на світ з’явився, вони не думали щось робити. Обіцяли подарувати ліжечко, але це виявилися порожні слова.

Коли я прямо сказала, що нам ліжечко дитині потрібне, свекруха допомогла, як завжди – порадою. Сказала мені пошукати на сайтах оголошень, може хтось безкоштовно віддає. Я мало не розплакалась від такої заявки. Я розуміла, що, навіть онук для них не привід нарешті згадати, що в них є син.

Моя мама не витримала і сама придбала нам все потрібне. А свекруха на виписку з кулькою прийшла! Коли ж мама моя запитала чого вони, навіть копійки на онука не витратила. Свекруха сказала, що не бачить сенсу купувати щось дороге для онука, бо діти швидко зростають.

І якби ж я чекала чогось від пенсіонерів, чи простих робітників. Так ні! Батьки чоловіка досить забезпечені люди, але люблять лиш меншу доньку. Ось недавно вони купили старшій сестрі чоловіка будинок за містом, щоб та мала куди онуків повезти гратись. До того квартиру придбали і там усе зробили по найвищому розряду. Найцікавіше, що свекри про це нікому не розповідають — усе таємно та тихо.

Зате я з чоловіком бігаємо по орендованих квартирах. Останнім часом із фінансами взагалі ніяк. У чоловіка з роботою не ладнається, цього місяця без премії його залишили. А я в декреті з малим дитям. Які заробітки.

Природно, за такого фінансового становища про власне житло навіть не може бути мови. Якби батьки мої не допомагали, то взагалі взагалі б без хліба сиділи.

Чоловік почувається ніяково, коли мама моя дає гроші. Він прямо повстає, коли дізнається, що мама мені дала гроші на підгузки чи суміш для дитини. Він прямо вимагає аби я припинила приймати допомогу батьків. Бачте я не розумію, що цим ставлю чоловіка у незручне становище. Виходить, що він не надто хороший чоловік, якщо не може утримувати свою родину.

Чоловік ображається  а я не розумію, що роблю не так. коли прошу його звернутись по допомогу до його батьків він каже, що батьки узагалі не повинні дорослому сину допомагати.

У сім’ї миру немає. Я просто не можу без допомоги своїх батьків, а чоловік проти її приймати.

Бачте, ми дорослі і якщо він може не брати гроші у своїх батьків, так і я повинна відмовитись.

Ну? І як мені бути? Перейти на хліб і воду? Але і те і те нині не дешеве і на нього якраз гроші потрібні, а де їх узяти?

Прошу ваших порад, як мені бути у цій ситуації?

25,05,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page