Ще в молодості я вийшла заміж за багатого чоловіка, відносини складалися відмінно, чоловік любив мене, дарував цінні подарунки, водив в ресторани. Щороку їздили відпочивати за кордон. Через кілька років подарувала йому дочку Настю. Чоловік був дуже радий появі на світ доньки. Але незабаром знайшов собі молоду коханку і покинув мене одну з дитиною на руках.
Рідних у мене не було, і я не знала, що мені робити і куди піти. Заклала всі коштовності, що дарував чоловік, і зняла квартиру на перший час. Знайшла роботу на дому і отримала аліменти з колишнього чоловіка. Через кілька років я вийшла на роботу і ми з донькою забули про непрості часи.
Незабаром Настя закінчила школу і пішла до інституту. Дочка збиралася закінчити навчання і піти на роботу, але життя склалося інакше. На третьому курсі Настя відчула, що при надії. Кавалер заявив, що дитина не його і просто втік. Донька пережила це все вельми непросто, але ми впорались. Взяла академічну відпустку і ми почали очікувати на появу нашого дива.
Настя мала дівчинку, назвали Аліною. Дочка добре піклувалася про дитину, вчасно годувала, вкладала спати, вставала ночами і виходила гуляти. Всі продукти і одяг купувала я, але дочці хотілося заробляти самостійно і забезпечувати себе і Аліну. Через кілька місяців я почала замислюватися про те, як допомогти Насті закінчити навчання і вийти на роботу. Дізналася, як можна відновитися в інституті, і які документи потрібні для цього. На роботі я могла перевестися з денною в нічну зміну. Так як два дні я працювала, а два була вдома, то могла спокійно сидіти з онукою і не звільнятися.
Як тільки все владнала, запропонувала дочці відновитися на навчання, Настя відповіла, що дитина зовсім маленька і вимагає материнського тепла і турботи. Сказала, що відновитися до інституту через рік, не раніше. Йшов час, Аліна підростала, навчилася повзати, вимовила перше слово. Незабаром самостійно пішла, і я вирішила повернутися до розмови з Настею про відновлення. У дочки знову з’явилися сумніви, як Аліна буде зі мною, адже та не залишалася надовго без матері і можна так піти працювати без освіти. Я намагалася переконати Настю в тому, що їй потрібно закінчити навчання. Адже мені свого часу допомогти було нікому, і піти вчитися в університет так і не змогла. Тепер шкодую, що не отримала вищої освіти і не змогла піти працювати за бажаною професією.
Настя не може її залишити на мене, хоча я відповідальна і сама виростила дитину. Роки йдуть, і я не хочу, щоб моя дочка все життя працювала на низькооплачуваної важкій роботі. Я мрію дати їй нормальне майбутнє. Як переконати свою дівчинку в тому, що навчання важливе. Вона так переживає за свою маленьку лялю, що не залишає її ні на хвилинку.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
