Ми з Петром у шлюбі вже чотири роки. Рік тому була дуже велика криза у наших відносинах, і справа майже дійшла до розлучення. Благо все минуло, ми помирилися, але осад у мене залишився.
А в кінці березня не стало моєї бабусі і ось я отримала у спадок бабусину двокімнатну квартиру в центрі нашого містечка. Ми не столиця, але в квартирі автономне опалення і вона на першому поверсі.
Як тільки усі папери було оформлено чоловік мій заявив. що ми повинні квартирку цю продати. У нього план намалювався цікавий: квартиру продаємо. отриманих коштів вистачає на те. аби виїхати до Канади і там орендувати собі житло на пів року. У Канаді в нього три сестри нині, тож він знає про що говорить дуже добре.
Ніби як він і правий, містечко у нас маленьке і нині переповнене, адже сюди з1їхались люди чи не з усієї України. Квартиру ми продамо швидко і звісно, значно дорожче її вартості. Виїхати також зможемо без проблем, тож здається, що все складається якнайкраще. Так то воно так, але ж є одне “але”.
Ще рік тому мій Петро збирався залишити родину заради нового кохання. Він зібрав мої речі і виставив з нашого дому. Добре, що бабуся жива була і я в неї деякий час пожити змогла. Згодом все налагодилось і ми знову жити разом стали. але осад в душі залишився.
Тепер я не можу змусити себе довіряти чоловіку. Він говорить. а я в усьому бачу підтекст. Що завадить йому залишити мене на чужині?
Підкажіть, то в мене уже дах рушив, що я про таке думаю, чи заспокоїтись і робити як просить чоловік.
18,11,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.