Спеціально для intermarium.news – Ніколи більше сюди не телефонуй, забудь мій номер! І Таню теж не турбуй, ти для нас ніхто! – сказала і вимкнула зв’язок. Інна від безпорадності заплакала За сюжетом
Інна дуже пишалась собою, адже вона не хто небудь а «дружини чиновника». Валерій Петрович, її коханий чоловік, був дуже і дуже потрібною людиною для багатьох. «Як ся маєте панночко Інно», – шанобливо віталися з нею зустрічні та працівники Валерія Петровича, особливо чоловіки. Жінки ж улесливо нахвалювали її нові зачіски, одяг, брендові сумочки. А потім тихцем перемивали їй кісточки, очікуючи коли в її чоловіка знайдеться нова пасія. А таких у Валерія петровича було чимало, і чимраз молодша.
читайте також: — Нащо тобі чужа дитина, Петровичу! Сам ледь по світу ходиш, а малу до себе взяв. Віддай її до інтернату, тобі ж легше буде
Колись вірні подруги відраджували інну від одруження «- Дівчаточка, я ж мати-одиначка. Та в нього скільки грошей, що я ще й вам допомагатиму»
Та вже за місяць після весілля заявила « Я дружина дуже поважної людини. Дружба з вами не відповідає нашому статусу» Бігала із презинтацій на прийоми з обідів на звані вечері. Подруги турбувати перестали, а вона й не переймалась.
Тетяна звернулась до Інни не з добра – сину потрібна була тривала реабілітація. Родина продала все, що мала, але досить великої суми не вистачало. «- Ой ну ми ж на відпочинок завтра їдемо. Ти й не уявляєш, як це дорого. Через десять днім повернемось, мій чоловік щось придумає. Ти ж знаєш, він усемогутній».
Тетяна дзвінка від подруги так і не дочекалась…
З Нелею Інна зустрілась на виставці, але робила вигляд ніби не знає її. Інну оточувала “еліта” а простачці Нелі туди зась
Інна якось одразу задерла носа і змінилась майже до невпізнання і ззовні і в душі. Колись улюблену донечку відправила до батьків в село, люди переказували, що за цей час і копієчки дитині не дала.
Щастя тривало лише чотири роки. Якось раптово чоловік до Інни відверто збайдужів. Та підозрювала його в зраді, шукала доказів. А потім наважилась на розмову:
– Поясни, що відбувається?
– Я виморився.
– Ти занадто багато працюєш. Давай на відпочинок на кілька днів кудись злітаємо?
– Я виморився від тебе.
– Я щось не так?..
– Я купив тобі окреме двокімнатне житло. Наразі там ремонт. Через два місяці переїдеш.
– Хто та?..
– Красуня, молодша від тебе.
– Тобто я вже, стара?
– Інно, зрозумій. Я час від часу щось змінюю в житті – коханок, авто, будинки дружин
– Жінки для тебе просто речі?.
– Жінки – це радість. Але жодна радість не триває вічно.
– Казали мені, що ти…
– Я не залишаю тебе без нічого. Машину теж тобі віддам…
Через два місяці Інна стала “колишньою”. Ті хто раніше при зустрічі кланявся в пояс, тепер намагались її не помічати. Зате теперішня дружина чоловіка стала просто королевою
Інна хотіла зустрітися з «королевою».І якось таки нагода випала:
–Ну і як тобі мій колишній.- без вітання запитала в “королеви”
Та лиш глянула зверхньо і пройшла мимо, ніби поруч з порожнім місцем
Треба віддати належне Валерію Петровичу він влаштував колишню на роботу в одну з установ. Натомість просив більше не турбувати, ніколи.
Сьогодні у Інни день народження а запросити нікого. Мати й донька й досі на неї ображені, колишні друзі з вищого світу воліють її не впізнавати. Згадала про Нелю і Таню:
— Інно, забудь мій номер, – відповіла Неля. – Ми чужі люди і чути тебе більше не хочу
Спеціально для intermarium.news
