fbpx

Нова дружина вже не подобається, хочу до колишньої

Я пам’ятаю день, коли йшов. Мені здавалося тоді, що я приймаю правильне рішення. Ми з дружиною не розуміли один одного.

Дружина знаходила причини посваритися практично у всьому. Так, я не був подарунком – так вона і говорила, але винос мозку з боку дружини терпіти вже не міг.

Не було зрад, ми просто не зійшлися характерами. Я часом був винен навіть в тому, що втомився і хотів спати.

Вона рахувала час, який я проводжу з сином за уроками. І робила таке бісяче лице, якщо я відводив його на якісь класні заходи, де було добре і мені.

Претензія була в тому, що я з ним тільки розважаюся, а вона змушена займати позицію головного вихователя. Дімі було вже 9-ть років, тому я з ним поговорив серйозно, пояснив, що причина не в ньому і ми з мамою будемо назавжди його батьками.

Я переїхав

Не став ділити майно. Просто пішов. Зняв квартиру в цьому ж районі, щоб Дімас заходив до мене при першій-ліпшій можливості. На розлучення подала Іра, через три місяці. Якийсь час я просто відновлювався від крику, шуму, претензій, обмежень, заборон.

Якийсь стан був такий, як в санаторій поїхав – зайнявся здоров’ям. Так непомітно пролетіло півроку. І тут син сказав, що за мамою заїжджає якийсь дядько. Спірні були емоції, з одного боку ніби й все одно, а от з іншого щось зачіпало.

Вирішив, що і мені пора. Жінки після дружини були, але все так на одну-дві ночі. Захотілося трохи сталості. Так в моє життя увійшла Інна. Молоденька, фігуриста, без заметів. Не довбала мене, тому я втягнувся в таке нове життя.

Зважився

Після першого шлюбу весілля для мене особливою якоюсь подією не було, тому Інну я покликав в дружини, так як подобалося спокійне життя з нею. Навіть подумував про дітей. Може місцями хотів переплюнути колишню дружину, показати як швидко я знайшов їй спокійну заміну.

Шайбою в ніс

Дзвінок від колишньої: Дімка на тренуванні зловив шайбу носом. І тоді я за довгий час побачив Іру живцем, так в основному ми листувалися. Іра добре виглядала, сказав би, що такою пам’ятаю її в період знайомства. Говорила зі мною спокійно. Моя машина знову пахла її духами.

З носом Дімаса історія вийшла довга, треба було приймати рішення по перегородці. Тому я багато часу проводив з Ірою, як то зайшов в будинок, звично зняв взуття, пішов на кухню, поставив собі чай. І тільки потім зрозумів, коли не зміг знайти свою кружку, що я лише підвіз їх додому.

У себе

Інна відрізнялася від Іри. Спокійна, але місцями холодна. Іноді важко зрозуміти, що їй подобається, а що ні. Емоції зчитати практично неможливо. Акуратна, вдома завжди чисто, їжа готова. Мені ні до чого причепитися в плані побуту. Але вона не пустувала зі мною, не сміялася, не любила мої серіали.

Я став помічати, що мій новий шлюб схожий на ті квартири в новобудовах, які показують покупцям. Начебто все здорово, але якось не вистачає чогось справжнього. Я ловив себе на тому, що більше став писати Ірі, природно, що прикривався сином.

Туга. Я ось так можу описати свій стан. Я тужити почав по колишній дружині. Не згадувалися скандали, на поверхню вийшло те, що було здорово. В Іри прекрасне почуття гумору, вона любила мій сарказм, і вміла мене повеселити.

Горе-коханець

Поки їздив до сина і Іри, то зовсім забув, що вона начебто з ким зустрічалася. І тут, підходячи до квартири, я зустрівся з цим горе-коханцем. Років на 5 мене старше, і нижче на дві голови, банки накачав, а пузо прибрати сил не вистачило.

Коротше, розлютив він мене. Я звичайно кивнув на його «доброго ранку», але розлютився. Вийшло оце з моєї квартири, спало на моєму ліжку. Я влаштував Ірі розбір польотів на предмет того, що не хочу, щоб в будинок, де живе Дімка вона своїх коханців водила.

Іра відповіла: Ти хочеш, щоб я з сином їздила до нього додому? Або що мені перед кожною зустріччю Діму до тебе спати відправляти, ляже між тобою і дорогоцінною Інною? Диван для сина в квартиру купи для початку, а потім мені вказуй, ​​з ким мені спати і де.

Вони сварилися так, ніби не було розлучення. Діма просто підійшов до дверей своєї кімнати і закрив її. Залишив нас одних. Іра пішла на кухню, стала наливати собі заспокійливе і бубоніти щось під ніс. Я підійшов ззаду.

І не знаю як і чому, але я обійняв її. І притулився до шиї. Вона не пручалася, трохи обм’якла, потім повернулася до мене:

– Що ти робиш? Навіщо? Іди! Іди до своєї дружини …

Я пішов. Повернувся до себе. І зрозумів, що конкретно влип. Вдома дружина, яка нічого поганого мені не зробила, не свариться зі мною.

І колишня, по якій я сумую, але вона ж мене зводить з розуму своїм характером. Ще й цей горе-коханець, якому хочеться підрівняти його самовдоволену фізіономію, щоб дорогу забув.

Я думав, що це пройде. Уникав Іри я свідомо, сам хотів. Чому ж мене так до неї тягне, чому ж я так хочу знову бачити вранці її в своїй футболці, хочу, щоб вона тягла солодощі, коли я завантажую нову серію. Я просто хочу додому. У свій справжній будинок.

You cannot copy content of this page