Люба завжди мріяла отримати від життя все, але для цього нічого не робити. Тому що у неї був слухняний брат, який виконував всі забаганки.
З Любою ми познайомилися в парку на прогулянці та подружилися. Вона ж і познайомила мене зі своїм братом, Сашком. Коли ми почали з ним зустрічатися, вона цьому раділа більше ніж я. Якби я знала чим це закінчиться!
Олександр – гарний статний хлопець, а от я струнким станом не зовсім могла похвалитися. Він почав дуже гарно залицятися до мене, тому я швидко розтанула. На весіллі подружки заходились від заздрості, шепочучи по кутах:
– Ну чому ж не мене узяв за дружину?
А я раділа, що зустріла людину, яка оцінила мій внутрішній світ, а не зовнішність.
Єдине, що мене трохи бентежило, то це не бажання Олександра мати дітей. Я списувала це на вік і вірила, що через кілька років все зміниться.
У нас була одна мрія, ми хотіли переїхати в передмістя, на свіже повітря та збудувати там свій власний будинок. Це можна було б зробити дуже просто – достатньо було продати мою квартиру. Але я хотіла, щоб квартира залишилася дітям. Тому що я знала, якщо я продам її і побудую будинок, то ніколи більше не зможу купити для дітей житло.
Позику не давали, бо в мене мала зарплата. А ось Саші банк готовий був надати потрібну суму, але тільки під заставу. Свого житла у Люби і Саші не було, бо їх мама залишила без житла, заповівши свою квартиру другому чоловікові.
Ми з чоловіком все обговорили і прийняли рішення, що я йому фіктивно подарую свою квартиру. Він натомість використає її в якості застави для позики на будівництво. Тоді ми збудуємо будинок і переїдемо туди жити. А пізніше він поверне мені квартиру і ми будемо здавати її в оренду, а на ті кошти будемо виплачувати позику. Я продала машину, щоб купити земельну ділянку, чоловік пішов у банк.
Моя фінансова безграмотність зіграла зі мною не хороший жарт.
Чи потрібно вам розповідати, що переписана на чоловіка квартира пішла за вітром. Моя колишня подруга і мій колишній чоловік тепер мають у нашому місці свої власні однокімнатні квартири у мене ж не залишилось анічогісінько. Вони так продумано все зробили, що я ніде і нічого не змогла довести, хоч і дуже старалась.
До чого я все це. Напевне, для попередження. Кохання коханням, а дах втрачати не потрібно у прямому і переносному сенсі.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка ілюстративна – pexels.
