fbpx

Одного разу, коли я була підлітком, ми з батьком стояли в черзі, щоб купити квитки в цирк. Між нами і квитковою касою була тільки одна сім’я. Ця родина справила на мене велике враження. Було вісім дітей, всі, ймовірно, молодші 12 років. По тому, як вони були одягнені, можна було сказати, що у них не було багато грошей, але їх одяг був охайний і чистий

Діти поводилися добре, всі стояли в черзі по два на два позаду батьків, тримаючись за руки. Вони захоплено гомоніли про клоунів, тварин і про все, що їм потрібно було побачити тієї ночі. За їх хвилюванням можна було зрозуміти, що вони ніколи раніше не були в цирку. Це було б родзинкою їхнього життя.

Батько і матір гордо стояли на чолі зграї. Мати тримала чоловіка за руку, дивлячись на нього, ніби кажучи: «Ти мій лицар у сяючих обладунках». Він посміхався і насолоджувався щастям своєї сім’ї.

Продавщиця квитків запитала чоловіка, скільки квитків він хоче? Він з гордістю відповів: «Я хотів би купити вісім квитків для дітей і два квитки для дорослих». Касир озвучила ціну.

Дружина чоловіка випустила його руку, її голова опустилася, губи чоловіка затремтіли. Потім він нахилився трохи ближче і запитав: «скільки ви сказали?» Продавщиця квитків знову назвала ціну.

У чоловіка не вистачало грошей. Як він повинен був повернутися і сказати своїм дітям, що у нього недостатньо грошей, щоб повести їх в цирк?

Побачивши, що відбувається, мій батько поліз в кишеню, витягнув 20-доларову купюру і кинув її на землю. (Ми не були багаті ні в якому сенсі цього слова!) Мій батько нахилився, взяв 20-доларову купюру, поплескав чоловіка по плечу і сказав:

“Вибачте, сер, це випало з вашої кишені”.

Чоловік зрозумів, що відбувається. Він не просив подачки, але безумовно цінував допомогу у відчайдушній, несамовитій і незручної ситуації.

Він подивився прямо в очі моєму батькові, взяв його обома руками за руку, міцно стиснув 20-доларову купюру і, тремтячи губами, зі сльозами, що текли по його щоці, відповів: «Дякую, дякую, сер. Це дійсно багато значить для мене і моєї сім’ї».

Ми з батьком повернулися до машини і поїхали додому. На 20 доларів, які віддав мій батько, ми збиралися купити собі квитки. Хоча в ту ніч нам не вдалося побачити цирк, ми обоє відчули в собі радість, яка була набагато більшою, ніж будь-коли міг дати цирк. В той день я дізналася про цінність давати.

Дающий більший від Приймаючого. Якщо ви хочете бути великим, більшим, ніж життя, навчіться Давати.

Любов не має нічого спільного з тим, що ви очікуєте отримати – тільки з тим, що ви очікуєте дати, – а це все.
Неможливо переоцінити важливість віддавати і благословляти інших, тому що у віддачі завжди є радість. Навчіться робити когось щасливим, віддаючи.

Кетрін Xепберн.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page